Дистанційна вихорострумова аналіза складу металевих об’єктів

А. О. Абрамович, І. С. Каширський, В. О. Піддубний

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», просп. Перемоги, 37, 03056 Київ, Україна

Отримано: 07.06.2017. Завантажити: PDF

Для дистанційного визначення складу металевого об’єкту використовується вихорострумова метода зондування, яка ґрунтується на взаємодії електромагнетного випромінення з металевими об’єктами, що містяться в діелектричному середовищі та за своїми електричними чи то магнетними властивостями відрізняються від властивостей цього середовища. Традиційні вихорострумові методи уможливлюють, як правило, знайти металевий об’єкт і провести його дихотомічну (чорний/кольоровий метал) ідентифікацію, але не уможливлюють розрізнити тип металу в підгрупах кольорових або чорних металів. Тип металу можна визначити лише в лабораторних умовах на спеціяльних металоаналізаторах. В даній роботі пропонується використовувати спеціяльно розроблений цифровий пристрій локації близьких об’єктів (аналізатор металу), побудований на вихорострумовій методі виявлення металевих об’єктів, разом з ориґінальною методикою оброблення відбитого від об’єкту сиґналу. Оброблення сиґналу може проводитися двома способами — амплітудним і методою графічних образів, які засновані на порівнянні сиґналу, одержаного від об’єкту, що досліджується, з еталонними. Запропонована метода уможливлює дистанційно визначити тип металу в підгрупах кольорових або чорних металів.

Ключові слова: електромагнетні властивості металів, вихорострумовий перетворювач, пристрої локації, дистанційна хемічна аналіза.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v39/i08/1035.html

PACS: 07.05.Kf, 42.25.Gy, 42.30.Va, 81.70.Ex, 81.70.Jb, 84.40.Xb

ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Промышленная группа «Лаборант». Анализаторы металлов и руд (http://www.laborant.net/catalog).
Г. Н. Щербаков, Радиотехника, № 12: 42 (2005).
Г. Н. Щербаков, Радиотехника, № 3: 77 (2005).
M. H. Jol, Ground Penetrating Radar: Theory and Applications (Oxford: Elsevier: 2009).
В. І. Правда, О. Д. Мрачковський, А. О. Абрамович, Вісник національного університету «Львівська політехніка». Серія Радіоелектроніка та телекомунікації, № 818: 49 (2015).
В. Б. Хабаров, Радиотехника, № 3: 80 (2005).
Г. М. Махонин, Радиотехника, № 2: 90 (2006).
А. О. Абрамович, Вісник національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут». Серія Радіотехніка. Радіоапаратобудування, № 57: 77 (2014).
A. M. O. Obiazi, F. I. Anyasi, O. Jacdonmi, P.A. Otubu, and I. Abhulimen, J. Eng. Appl. Sci., 5, Iss. 2: 56 (2010). Crossref
D. J. Daniels, Ground Penetrating Radar (London: Institution of Electrical Engineers: 2004).
И. С. Березин, Н. П. Жидков, Методы вычислений (Москва: Наука: 1966).
К. С. Кунц, Численный анализ (Киев: Техника: 1964).
Ф. Р. Гантмахер, Теория матриц (Москва: Наука: 1967).
D. R. Lide, CRS Handbook of Chemistry and Physics (Boca Raton, Florida: CRC Press: 2007).
Р. С. Сайфуллин, А. Р. Сайфуллин, Химия и жизнь, № 12: 14 (2003).
Э. Айфичер, Б. Джервис, Цифровая обработка сигналов. Практический подход (Москва: Вильямс: 2004) (пер. с анг.).