Встановлено, що зносостійкі поверхневі наддрібнозернисті шари тертя є продуктом багаторазового нашарування на контактувальні поверхні прилеглих до плям контакту мікрооб’ємів металу. Інтенсивна пластична деформація металу, що нашаровується, спричиняє значну фраґментацію його структури, розчинення наявної у вихідних металах карбідної фази та насичення металу Оксиґеном при терті у водному середовищі. Введення у воду концентратів мастильно-охолоджувальних рідин (МОР) спричиняє додаткове насичення металу, що нашаровується, атомами Карбону, Фосфору, Сульфуру та Хлору. Це приводить до того, що введення у воду концентратів МОР «Аквол-15П» и «Синтал-2» збільшує товщину поверхневих шарів тертя у 6—8 разів і скорочує час, необхідний для переходу пар тертя в стаціонарний режим роботи з мінімальними зносом і коефіцієнтом тертя, в 1,5—2 рази. Насичення зносостійких поверхневих шарів тертя атомами Фосфору та Сульфуру при застосуванні МОР з активними антизадирними та протизносними присадками на основі цих елементів, знижує їхню стійкість до руйнування в умовах багаторазово повторюваних термомеханічних ударних навантажень. Насичення поверхневих шарів тертя атомами Хлору при застосуванні МОР з активним хлорвмісною присадкою не знижує тріщиностійкість цих шарів.