Вплив активних елементів мастильно-охолоджувальних рідин на формування і властивості зносостійких ультрадисперсних і наноструктурних шарів тертя сталей

В. В. Тихонович

Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна

Отримано: 18.08.2014; остаточний варіант - 15.04.2015. Завантажити: PDF

Встановлено, що зносостійкі поверхневі наддрібнозернисті шари тертя є продуктом багаторазового нашарування на контактувальні поверхні прилеглих до плям контакту мікрооб’ємів металу. Інтенсивна пластична деформація металу, що нашаровується, спричиняє значну фраґментацію його структури, розчинення наявної у вихідних металах карбідної фази та насичення металу Оксиґеном при терті у водному середовищі. Введення у воду концентратів мастильно-охолоджувальних рідин (МОР) спричиняє додаткове насичення металу, що нашаровується, атомами Карбону, Фосфору, Сульфуру та Хлору. Це приводить до того, що введення у воду концентратів МОР «Аквол-15П» и «Синтал-2» збільшує товщину поверхневих шарів тертя у 6—8 разів і скорочує час, необхідний для переходу пар тертя в стаціонарний режим роботи з мінімальними зносом і коефіцієнтом тертя, в 1,5—2 рази. Насичення зносостійких поверхневих шарів тертя атомами Фосфору та Сульфуру при застосуванні МОР з активними антизадирними та протизносними присадками на основі цих елементів, знижує їхню стійкість до руйнування в умовах багаторазово повторюваних термомеханічних ударних навантажень. Насичення поверхневих шарів тертя атомами Хлору при застосуванні МОР з активним хлорвмісною присадкою не знижує тріщиностійкість цих шарів.

Ключові слова: тертя, наноструктура, ультрадисперсна структура, імпульсні термомеханічні впливи, мастильно-охолоджувальні рідини.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v37/i06/0817.html

PACS: 06.60.Vz, 62.20.Qp, 68.35.Ct, 81.07.Bc, 81.16.Rf, 81.40.Pq, 82.80.Pv


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. В. В. Тихонович, Металлофиз. новейшие технол., 33, № 12: 1671 (2011).
  2. В. В. Тихонович, В. Н. Уваров, Успехи физики металлов, 12, № 2: 209 (2011). Crossref
  3. Ю. М. Виноградов, Трение и износ модифицированных металлов (Москва: Наука: 1972).
  4. А. А. Гуреев, П. П. Заскалько, И. Э. Виноградова и др., Химия и технология топлив и масел, № 7: 61 (1980).
  5. Р. М. Маивиевский, Д. К. Шульце, И. А. Буняковский, Исследование смазочных материалов при трении. О связи между термической стабильностью химически активных присадок к смазочным маслам и их триботехническими свойствами при трении (Москва: Наука: 1981).
  6. Л. М. Роев, Л. М. Артюховская, В. Я. Скляр и др., Украинский химический журнал, 44, № 12: 1290 (1978).
  7. В. П. Гаврилюк, В. И. Тихонович, И. А. Шалевская, Ю. И. Гутько, Абразивостойкие высокохромистые чугуны (Луганск: Ноулидж: 2010).
  8. В. В. Немошкаленко, В. В. Горский, В. В. Тихонович и др., Металлофизика, 6, № 6: 93 (1984).
  9. В. А. Галанов, О. Н. Григорьев, Ю. В. Мильман и др., Проблемы прочности, 11: 93 (1983).
  10. С. И. Булычев, В. П. Алехин, А. П. Терновский, Физика и химия обработки материалов, 2: 58 (1976).
  11. С. И. Булычев, В. П. Алехин, М. Х. Шоршоров, Физика и химия обработки материалов, 5: 69 (1979).
  12. В. В. Немошкаленко, В. В. Тихонович, В. В. Горский и др., Металлофизика, 15, № 4: 45 (1993).
  13. В. В. Горский, В. В. Тихонович, Ю. Я. Мешков и др., Металлофизика, 12, № 2: 53 (1990).
  14. В. В. Горский, В. В. Тихонович, О. Д. Смиян и др., Металлофизика, 12, № 3: 89 (1990).
  15. В. В. Тихонович, Л. М. Шеледченко, В. В. Горский, Фізико-хімічна механіка матеріалів, 26, № 5: 61 (1990).
  16. Л. М. Шеледченко, В. В. Тихонович, В. В. Горский и др., Металлофизика, 14, № 4: 75 (1992).