Пластичні ротації в полікристалічних фольгах алюминію

Є. Ю. Бадіян, А. Г. Тонкопряд, О. В. Шеховцов, Р. В. Шурінов

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, 61022 Харків, Україна

Отримано: 02.07.2014; остаточний варіант - 23.04.2015. Завантажити: PDF

Експериментально досліджено процеси переорієнтації кристалічної ґратниці, що розвиваються на макроскопічному рівні при пластичній деформації алюмінійової полікристалічної фолії, яка містить тільки наскрізні межі зерен. Використання ориґінальної оптичної методики для встановлення орієнтаційної неоднорідности на поверхні зразків уможливило виявити різноманіття ротаційної структури, що виникає при їх деформуванні, за формою, розмірами, способом і характером виникнення та розвитку. Виявлено обірвані (клиновидні й тупокутні), наскрізні та колективні смуги переорієнтації, а також вторинні ротації, що утворюються в області смуг, які з’явилися раніше. Показано, що кристалографічна орієнтація останніх сприяє розвитку в них ковзання. Клиновидні й тупокутні смуги переорієнтації виникають в ході деформування подібно двійникам деформації. Формування колективних і наскрізних смуг переорієнтації є багатостадійним. Усі макроскопічні смуги переорієнтації зароджуються поблизу меж зерен і поширюються в тіло одного з них. У межах одного зерна смуги мають однакову кристалографічну орієнтацію й утворюють з тілом зерна межі деформаційного походження з однією і тією ж дезорієнтацією. Одержано розподіли меж деформаційного походження за кутом дезорієнтації та за величиною оберненої густини збіжних вузлів. Спектер меж деформаційного походження містить малокутові ($\cong$ 10%) й великокутові ($\cong$ 90%) межі; серед останніх спеціяльні межі й близькі до них складають приблизно 85%.

Ключові слова: полікристали алюмінію, пластична деформація, смуги переорієнтації, межі деформаційного походження.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v37/i07/0951.html

PACS: 61.72.Ff, 61.72.Lk, 61.72.Mm, 61.72.Nn, 62.20.fq, 68.35.Gy, 81.40.Lm


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. В. Е. Панин, В. Е. Егорушкин, Физическая мезомеханика, 14, № 3: 7 (2011).
  2. В. В. Рыбин, Большие пластические деформации и разрушение металлов (Москва: Металлургия: 1986).
  3. В. И. Владимиров, А. Е. Романов, Дисклинации в кристаллах (Ленинград: Наука: 1986).
  4. В. В. Рыбин, Н. Ю. Золоторевский, Физика металлов и металловедение, 57, № 2: 380 (1984).
  5. M. Yu. Gutkin, K. N. Mikaelyan, A. E. Romanov, and P. Klimanek, phys. status solidi (a), 193, No. 1: 35 (2002). Crossref
  6. V. Klemm, P. Klimanek, and M. Motylenko, Mater. Sci. Eng. A, 324: 174 (2002). Crossref
  7. N. Hansen, X. Huang, R. Ueji, and N. Tsuji, Mater. Sci. Eng. A, 387–389: 191 (2004). Crossref
  8. M. R. Stoudt, L. E. Levine, A. Creuziger, and J. B. Hubbard, Mater. Sci. Eng. A, 530: 107 (2011). Crossref
  9. A. Scalli, R. Fortuner, R. Fillit, and J.H. Driver, Acta Metall., 33, No. 6: 997 (1985). Crossref
  10. A. Bhattacharyya, E. El-Danaf, S. R. Kalidindi, and R. D. Doherty, Int. J. Plast., 17: 861 (2001). Crossref
  11. G. Khatibi, R. Stickler, V. Gröger, and B. Weiss, J. Alloys Compd., 378: 326 (2004). Crossref
  12. Е. Е. Бадиян, А. Г. Тонкопряд, О. В. Шеховцов, Р. В. Шуринов, Металлофиз. новейшие технол., 30, № 3: 361 (2008).
  13. Е. Е. Бадиян, А. Г. Тонкопряд, О. В. Шеховцов, Р. В. Шуринов, В. И. Гриценко, Металлофиз. новейшие технол., 32, № 6: 775 (2010).
  14. E. E. Badiyan, A. G. Tonkopryad, O. V. Shekhovtsov, R. V. Shurinov, and T. R. Zetova, Inorganic Materials, 47, No. 15: 1663 (2011). Crossref
  15. Є. Ю. Бадіян, А. Г. Тонкопряд, О. В. Шеховцов, Р. В. Шурінов, Т. Р. Зєтова, Спосіб визначення кристалографічної орієнтації зерен на поверхні полікристалічного зразка, Патент України № 93021, МПК G01N 21/00, G01N 21/17, G01N 33/20 (Опубл. 27.12.10. Бюл. № 24).
  16. Р. З. Валиев, А. Н. Вергазов, В. Ю. Герцман, Кристаллогеометрический анализ межкристаллитных границ в практике электронной микроскопии (Москва: Наука: 1991).
  17. F. Basson and J. H. Driver, Acta Mater., 48: 2101 (2000). Crossref