Методами Рентґенівської дифрактометрії, просвітної електронної мікроскопії, диференційної сканівної калориметрії, мірянь електроопору і мікротвердости досліджено термічну стійкість, кінетику і механізми процесів розпаду нанофазних композитів (нанокристали Al + залишкова аморфна матриця), що утворюються на першій стадії кристалізації аморфних стопів Al$_{90}$Y$_{10}$, Al$_{87}$Ni$_{8}$Gd$_{5}$ і Al$_{86}$Ni$_{6}$Co$_{2}$Gd$_{6}$. Показано, що максимальні значення мікротвердости стопів (3,8—5,4ГПа) досягаються в аморфно-нанокристалічних структурних станах, а ступінь знеміцнення, зумовлена повною кристалізацією залишкової аморфної фази, істотно зростає при збільшенні середнього розміру зерна структурних складових. Шляхом сумісної аналізи кінетичних і структурних даних встановлено, що другі стадії кристалізації в досліджених стопах відбуваються за наступними механізмами: гомогенного зародкоутворення і дифузійно-контрольованого росту нанокристалів метастабільного інтерметаліду Al$_{4}$Y одночасно з нанокристалами Al (у Al$_{90}$Y$_{10}$), нестаціонарного зародкоутворення із зростаючою в часі швидкістю і контрольованого дифузією на міжфазній межі росту кристалів рівноважних інтерметалідів Al$_{3}$Ni і Al$_{23}$Ni$_{6}$Gd$_{4}$ (у Al$_{87}$Ni$_{8}$Gd$_{5}$), а також дифузійно-контрольованого росту нанокристалів Al, ініційованого формуванням нанокристалів неідентифікованої метастабільної інтерметалевої сполуки (у Al$_{86}$Ni$_{6}$Co$_{2}$Gd$_{6}$). Показано, що величини температурних діяпазонів стійкости двофазних нанокомпозитних структур і енергій активації їх розпаду корелюють між собою й істотно вищі для стопів, у яких другі стадії кристалізації є заключними і перебігають за механізмами зародкоутворення і росту кристалів метастабільних або рівноважних інтерметалевих сполук.