Запропоновано модель перетворення у зоні різання поверхнево-активного мастильно-охолодного технологічного засобу (МОТЗ) в радикально-активну водневу плазму. Таке явище є особливо яскраво вираженим, коли до складу МОТЗ додається високомолекулярна сполука певного хемічного складу та концентрації. Оскільки ланцюг піролітичних перетворень полімерної присадки до МОТЗ приводить до появи водню та вуглецю в атомарній та інших активних формах, було висунуто гіпотезу про активну участь протонів у механохемічному процесі при металообробленні й одночасну перманентну карбонізацію різальних пругів інструменту. Сукупність експериментальних даних показує, що різні контактні взаємодії матеріялу із середовищем, а також фізико-хемічні процеси, що відбуваються в результаті руйнування металу, пов’язані, в першу чергу, з електрично активною реальною структурою матеріялу, що виникає внаслідок механічного впливу. Показано вирішальну роль утворення та зростання тріщини як чинника, що ініціює та пришвидшує різні фізико-хемічні процеси і явища, які мають місце у щілині між клином інструменту і вершиною тріщини та приводять до утворення водневої плазми. На підставі узагальнення досліджень, присвячених різним фізико-хемічним явищам, що виникають у момент руйнування твердого тіла, зроблено спробу розглянути зниження енерговитрат на процес різання металу у МОТЗ як результат сукупного механічного і теплового впливу. Додатковим джерелом тепловиділення є рекомбінація йона Гідроґену в ультрамікроскопічних областях безпосередньо в зоні подолання зчеплення між атомами оброблюваного металу. Запропонований спосіб механоплазмового оброблення металу не тільки має високу ефективність, а й уможливлює виготовляти вироби з підвищеною експлуатаційною довговічністю.