Експериментально досліджено поглинання світла у видимому і близькому інфрачервоному діяпазонах довжин хвиль (300–2500 нм) та його зв’язок із перколяційним переходом у тонких плівках золота різних товщин (2–20 нм), а також вплив на ці ефекти підшарів ґерманію масовою товщиною у 0,5 нм. Перколяційний перехід у плівках золота пов’язаний із особливостями механізмів росту та режимів формування плівок на аморфному скляному підложжі. Показано, що попередньо нанесені на скляне підложжя підшари ґерманію зменшують порогову товщину перколяційного переходу в плівках і підвищують їхню поглинальну здатність у порівнянні з аналогічними плівками, сформованими на чистій поверхні скла. Підвищення поглинальної здатности плівок, нанесених на поверхню підшару ґерманію, зумовлено зменшенням середніх лінійних розмірів кристалітів у таких плівках у порівнянні з плівками на чистій поверхні скла і, таким чином, збільшенням кількости розсіювальних центрів на одиниці площі поверхні.