Представлену роботу присвячено розробці й удосконаленню нових метод дослідження структур, сформованих у хромовмісних вуглецевих стопах, що уможливлюють прогнозувати зміни локальної неоднорідности структурних складових для використання в різних технологічних процесах, для досягнення необхідних властивостей. Застосування нових підходів передбачає також використання більш швидких операцій стосовно комп’ютерної оптико-математичної оцінки цих показників. Методику застосовуваного комп’ютерного дослідження металографічного зображення структури засновано на гідродинамічних аналогіях із застосуванням рівнянь Нав’є–Стокса, що описують формування фаз (за рахунок дисипації енергії в результаті дифузійного процесу зміни густини аналізованого об’єкту). Оцінку робили на основі обчислюваних значень, розташованих на оцифрованих у формат bmp зображеннях, що аналізуються. В результаті проведених досліджень оцінено неоднорідність високохромистих чавунів за розподілом ступеня дисперсности умовного кольору визначених фаз. Проведено моделювання локальної неоднорідности структурних складових, що включає в себе використання нових параметрів оцінювання — $М$-трійок, що представляють собою впорядкований набір, який складається з трьох дійсних цілих чисел, які обчислюються через диверґенцію та Ляплясіяна у розглянутій точці металографічного зображення та через які виражали потужність дисипації енергії. Моделювання проводили, використовуючи інваріянтні перетворення $М$-трійок при повороті металографічного зображення на різні кути. Введення їх в аналізу уможливило, змінюючи та задаючи певні енергетичні параметри (поворотом, перестановкою пікселів на досліджуваному зображенні), проводити моделювання та оцінювання зміни локальної неоднорідности структурних складових. За допомогою моделювання, в якості прикладу, виконано оцінку впливу неоднорідности структурних складових на їхню твердість. Встановлено, що, хоча твердість стопу зростає з підвищенням ступеня дисперсности, однак значимість цього параметра в обох напрямках (вертикальному та горизонтальному) є нижчою, ніж у випадку кутів повороту. Це свідчить про те, що дисперсність структурних складових не має визначального впливу на твердість такого стопу. Ці результати потребують більш детальної аналізи, яка також враховувала б роль інших чинників, таких як швидкість кристалізації, ступінь щільности дислокаційної структури, у тому числі й у межах субзерен, що формуються. В цьому випадку моделювання кутів повороту уможливить встановити їх найбільш тісний зв’язок з усіма параметрами, що входять до складу $М$-трійок, через які можна як оцінити неоднорідність структурних складових, так і виявити особливості їхнього формування в гетерогенних стопах. Даний методичний підхід та одержані результати аналізи уможливлюють також оцінювати вплив різних експлуатаційних чинників на властивості матеріялу. На підставі виявленої анізотропії властивостей металу робочого шару, у тому числі й при відцентровому литті, рекомендовано оцінювати зв’язок структури із властивостями на поперечних шліфах (поперек осей нечітко виражених дендритів).