В результаті багаторічних досліджень авторам вперше вдалося одержати дрібнозернистий берилій високої чистоти, який за кімнатної температури на порядок пластичніший за технічний метал, а при підвищених температурах переходить у надпластичний стан. В огляді підбито підсумки вивчення природи надпластичного плину та високотемпературної деформації берилію. Визначено коефіцієнт швидкісної чутливости напруження дрібнозернистого берилію високої чистоти та стопів на його основі в діяпазонах температур 823–1023 К і швидкостей деформацій 10$^{-5}$–10$^{-3}$ с$^{-1}$. З’ясовано, що за надпластичного плину текстура берилію практично не змінюється. Надпластична деформація характеризується сильною неоднорідністю локального пластичного плину на фоні відносної однорідности макроскопічної течії. Встановлено, що надпластичність берилію є комплексним процесом, який включає ковзання по межах зерен, різні варіянти перебудови зерен, дислокаційну та дифузійну плинність, а також утворення вбудованих зон у зернах. Перебудова зерен також являє собою складний процес, який відбувається в результаті спільної роботи механізмів Ешбі–Верралла і Джіфкінса. Виявлено, що за високотемпературної плинности берилію в тілі зерна та поблизу його меж утворюються специфічні деформаційні рельєфи, названі вбудованими зонами. Встановлено, що утворення вбудованих зон має дифузійну природу. Запропоновано механізм їх утворення та зростання, що відрізняється від класичного дифузійного крипу Херрінґа–Набарро укороченими шляхами масоперенесення.