Наведено результати досліджень дисипативних структур, яких створено за допомогою нанодисперсних металів як наповнювачів полівінілхлориду (ПВХ). Показано, що в мегагерцовому діяпазоні частот при вмісті 0 $\leq \phi \leq$ 5,0% об. Cu різної фізико-хемічної природи поверхні в температурному діяпазоні 298 К $\leq T \leq$ $T_c$ + 10 К в композиті виникають упорядковані просторові структури як результат взаємодії активних центрів поверхні наповнювача з атомами Cl ПВХ. Встановлено, що система утримується в квазирівноважному стані також за рахунок інтра- та інтермолекулярної взаємодій елементів структури ПВХ. Залежно від величини об’ємного вмісту нанодисперсного металу в ПВХ, відбувається структурування композиту зі зміною часу його життя та ізодинамічної стійкости. Проведено розрахунки лінійних розмірів і власних частот коливань дисипативних структур, які при критичному вмісті наповнювача переводять полімерну матрицю в стан межового шару. Показано, що найбільш істотні зміни термодинамічних і в’язкопружніх властивостей композиту відбуваються в області 0 $\leq \phi \leq$ 0,1% об. металу, активність якого залежить від типу та технології одержання. З’ясовано вплив наповнювача на релаксаційний спектер ПВХ-систем. Розглянуто граничний випадок існування дисипативних структур у вигляді макроґратниці, що має специфічні властивості, які розширюють область практичного застосування композиту в полях різної фізичної природи.