Вплив різних типів вихідної бімодальної зеренної структури на показники надпластичності

В. В. Брюховецький$^{1}$, А. В. Пойда$^{1}$, В. П. Пойда$^{2}$, Д. Є. Мила$^{1,2}$

$^{1}$Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, вул. Чернишевського, 28, 61002 Харків, Україна
$^{2}$Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, 61022 Харків, Україна

Отримано: 06.12.2019. Завантажити: PDF

Досліджено особливості проявлення ефекту надпластичності алюмінієвим стопом системи Al–Zn–Mg–Cu–Zr, вихідна зеренна структура якого мала два різних типи бімодального розподілу зерен. Для першого типу структури перевагу мали крупні зерна, а субмікрокристалічні зерна займали менший відсоток загального об’єму. Другий тип зеренної мікроструктури — це великі зерна, оточені субмікрокристалічними зернами, що займають значно більший відносний об’єм зразка. Зразки з обома типами мікроструктури проявляють надпластичні властивості, однак інтервал напружень плинності і швидкостей деформації, в якому зразки стопу є надпластичними, для мікроструктури, де переважають субмікрокристалічні зерна, є значно ширшим. Для обох типів мікроструктури деформаційні процеси переважно локалізовані у тих об’ємах зразків, де зосереджені субмікрокристалічні зерна. Однак і крупні зерна змінювали свою форму під час надпластичної деформації, причиною чого може бути проявлення у процесі деформації елементів гідродинамічної плинності.

Ключові слова: надпластичність, термомеханічна обробка, межі зерен, структурна анізотропія, волокна.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i08/1135.html

PACS: 61.66.Dk, 62.20.Fg, 62.20.fq, 61.72.Mm, 81.40.Ef, 81.40.Lm


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. I. E. Bird, A. K. Mukherjee, and I. E. Dorn, Quantitative Relation Between Properties and Microstructure (Eds. D. G. Brandon and A. Rosen) (Jerusalem: Universities Press: 1969).
  2. T. H. Alden, Acta Metall., 15, No. 3: 469 (1967). Crossref
  3. Р. З. Валиев, И. В. Александров, Объемные наноструктурные металлические материалы (Москва: Академкнига: 2007).
  4. K. Kubota, M. Mabuchi, and K. Higashi, J. Materials Science, 34, No. 10: 2255 (1999). Crossref
  5. A. V. Sergueeva, N. A. Mara, R. Z. Valiev, and A. K. Mukherjee, Materials Science and Engineering: A, 410–411: 413 (2005). Crossref
  6. Y. Wang, M. Chen, F. Zhou, and E. Ma, Nature, 419: 912 (2002). Crossref
  7. E. Ma, J. Minerals, Metals & Materials Society, 58, Iss. 4: 49 (2006).
  8. Superplastic Forming of Structural Alloys (Eds. N. E. Paton and C. H. Hamilton) (San Diego: The Metallurgical Society of AIME: 1982).
  9. H. Gleiter, Progress in Materials Science, 33, Iss. 4: 223 (1989). Crossref
  10. V. V. Bryukhovetskii, V. P. Pojda, R. I. Kuznetsova, V. F. Klepikov, and A. V. Poida, Physics of Metals and Metallography, 94, No. 5: 520 (2002).
  11. В. П. Пойда, В. В. Брюховецкий, А. В. Пойда, Р. И. Кузнецова, В. Ф. Клепиков, Д. Л. Воронов, Физ. мет. металловед., 103, № 4: 433 (2007).
  12. А. В. Пойда, В. В. Брюховецкий, Д. Л. Воронов, Р. И. Кузнецова, В. Ф. Клепиков, Металлофиз. новейшие технол., 27, № 3: 319 (2005).
  13. Dong Hyuk Shin, Chong Soo Lee, and Woo-Jin Kim, Acta Mater., 45, Iss. 12: 5195 (1997). Crossref
  14. V. P. Poida, D. E. Pedun, V. V. Bryukhovetskii, A. V. Poida, R. V. Sukhov, A. L. Samsonik, and V. V. Litvinenko, Physics of Metals and Metallography, 114, No. 9: 779 (2013). Crossref
  15. V. V. Bryukhovetsky, A. V. Poyda, V. P. Poyda, and D. E. Milaya, Problems of Atomic Science and Technology, No. 2 (114): 94 (2018).
  16. О. А. Кайбышев, Сверхпластичность промышленных сплавов (Москва: Металлургия: 1984).
  17. T. Tokunaga, K. Matsuura, and M. Ohno, J. Alloys Compd., 601: 179 (2014). Crossref
  18. X. Zhou, J. Cao, J. Chen, and K. Zhang, Rare Metal Materials and Engineering, 42, Iss. 11: 2242 (2013). Crossref
  19. V. F. Korshak, A. P. Kryshtal’, Y. A. Shapovalov, and A. L. Samsonik, Physics of Metals and Metallography, 110, No. 4: 385 (2010). Crossref
  20. A. Korbel and W. Bochniak, Manufacturing Letters, 11: 5 (2017). Crossref