Вплив різних типів вихідної бімодальної зеренної структури на показники надпластичності
В. В. Брюховецький$^{1}$, А. В. Пойда$^{1}$, В. П. Пойда$^{2}$, Д. Є. Мила$^{1,2}$
$^{1}$Інститут електрофізики і радіаційних технологій НАН України, вул. Чернишевського, 28, 61002 Харків, Україна
$^{2}$Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна, пл. Свободи, 4, 61022 Харків, Україна
Отримано: 06.12.2019. Завантажити: PDF
Досліджено особливості проявлення ефекту надпластичності алюмінієвим стопом системи Al–Zn–Mg–Cu–Zr, вихідна зеренна структура якого мала два різних типи бімодального розподілу зерен. Для першого типу структури перевагу мали крупні зерна, а субмікрокристалічні зерна займали менший відсоток загального об’єму. Другий тип зеренної мікроструктури — це великі зерна, оточені субмікрокристалічними зернами, що займають значно більший відносний об’єм зразка. Зразки з обома типами мікроструктури проявляють надпластичні властивості, однак інтервал напружень плинності і швидкостей деформації, в якому зразки стопу є надпластичними, для мікроструктури, де переважають субмікрокристалічні зерна, є значно ширшим. Для обох типів мікроструктури деформаційні процеси переважно локалізовані у тих об’ємах зразків, де зосереджені субмікрокристалічні зерна. Однак і крупні зерна змінювали свою форму під час надпластичної деформації, причиною чого може бути проявлення у процесі деформації елементів гідродинамічної плинності.
Ключові слова: надпластичність, термомеханічна обробка, межі зерен, структурна анізотропія, волокна.
URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i08/1135.html
PACS: 61.66.Dk, 62.20.Fg, 62.20.fq, 61.72.Mm, 81.40.Ef, 81.40.Lm