Ефекти, що випливають з відкриття «орбітального скла», розраховуються у техніці багатоелектронних операторних спінорів (БЕОС) з використанням флуктуацій хімічних зв’язків (ФХЗ). Це 1) супероксид U–O і додаткове поглинання H$_2$; 2) величина $g$ < 2 для $g$-фактора Co і велика феромагнетна анізотропія (ФМА) для стопів металів групи Fe з U; 3) магнетоопір $\Delta$R$_{33}$($T$); 4) вплив «орбітального скла» U на $T_c$ високотемпературних надпровідників.