Методами рентґенівської дифрактометрії, прямого термографічного і ДСК аналізу досліджено вплив магнето-імпульсної обробки (МІО) розтопу силуміну Al–7Si–4Fe на кінетику його кристалізації, фазовий склад і морфологію структурних складових. Показано, що підвищений вміст Феруму в розтопі зміщує температуру початку кристалізації первинних дендритів алюмінію в область температури кристалізації чистого алюмінію. МІО розтопу не впливає на температурні інтервали кристалізації компонентів, проте в три рази збільшує швидкість кристалізації евтектики. Ефект пояснюється підсиленням мікроліквації розтопу, яка інтенсифікується зі збільшенням частоти проходження імпульсів магнетного поля, до того ж області мікронеоднорідностей істотно диспергуються. У рамках кластерної моделі викладено уявлення про імовірну будову розтопу Al–7Si–4Fe поблизу температури ліквідуса і вплив режимів МІО на її формування. Вперше висунуто гіпотезу, що в умовах швидкого охолодження розтопу реалізація роздільного або абнормального механізмів евтектичної кристалізації пов’язана зі співвідношенням у розтопі часток кластерів Al$_{1-x}$Si$_x$ з металічним та ковалентним зв’язком. МІО призводить до формування та істотного збільшення частки кластерів з ковалентним типом зв’язку та посилення абнормального механізму евтектичної кристалізації. Показано, що збільшення частоти імпульсів вдвічі, а, отже, і подвоєння енергетичного впливу на розтоп не тільки підсилює диспергування областей мікроліквації розтопу, але і приводить до утворення стійкої (стабільної) конфігурації кластерів Al$_n$Fе$_m$Si$_l$, які характеризуються ближнім порядком, подібним упорядкуванню атомів у фазі Al$_9$Fe$_2$Si$_2$.