У статті викладено основи чисельно-експериментальної методики для інтерпретації результатів технічного діягностування тривало експлуатованих бурильних труб, що містять внутрішні напівеліптичні тріщиноподібні дефекти. Оцінку напруженого стану в околі напівеліптичної тріщини, розташованої на внутрішній поверхні пустотілого циліндра, що знаходиться під дією осьового навантаження, здійснено за методом скінченних елементів. Визначали напружений стан в околі вершини напівеліптичної тріщини і на цій основі обчислювали характеристики механіки руйнування: $J$-інтеґрал та коефіцієнти інтенсивності напружень. Експериментально визначено умови, за яких можливе руйнування низько- та середньовуглецевих низьколеґованих сталей із феритно-перлітною структурою бурильних труб груп міцності «К» та «G-105», що тривало експлуатувалися, тобто встановлено критичну тріщиностійкість, та обчислено величину критичного коефіцієнта інтенсивності напружень. Побудовано діаграми оцінки ризику руйнування у координатах «глибина тріщиноподібного дефекту — глибина буріння — коефіцієнт інтенсивності напружень», які дозволяють оцінити безпечну глибину внутрішніх напівеліптичних тріщиноподібних дефектів, виявлених засобами технічного діягностування з урахуванням результатів експериментальних досліджень критичної тріщиностійкості. Встановлено, що у разі спуско-підіймальних операцій відсутні умови для руйнувань бурильних труб, які виготовляють з низько- та середньовуглецевих низьколеґованих сталей із феритно-перлітною структурою, з поперечним напівеліптичним тріщиноподібним дефектом, глибина якого не перевищує 50% товщини стінки труби.