У роботі проведено дослідження та аналіз відеозапису експерименту з вимірювання стріли вигину консольно закріпленої пластини з паладію, з однієї сторони електролітично покритої міддю. Експерименти проводилися у воднево-вакуумній установці за температури 280°С, за зміни тиску в робочій камері установки та підвищення концентрації водню в паладії на $\Delta n$ = 0,0053 = const. Експериментально зафіксовано, що вигин паладієвої пластини у випадку додаткового насичення воднем за 280°С складається з етапу досягнення максимального вигину, який утримується декілька секунд, а потім розпочинається перебіг наступного тривалішого етапу розпрямлення пластини з досягненням майже початкового її стану. Вперше експериментально показано, що за 280°С максимальні вигини пластини з ростом концентрації водню в паладії на однакову величину кожного наступного напуску зменшуються, кінетика перебігу процесу розпрямлення однакова та вигини пластини є оборотними. Обговорено фізичні причини і зроблено припущення, що особлива фізична природа формування в перші секунди максимального вигину пластини обумовлена формуванням тимчасового ґрадієнтного стопу $\alpha$-PdH$_n$ з певною товщиною, який має інші значення модуля Юнга, відмінні від чистого паладію. Вперше встановлено, що за $T$ = 280°С товщина шару без водню у паладієвій пластини під час формування ґрадієнтного стопу $\alpha$-PdH$_n$ залежить від вмісту водню в паладії та зменшення величини цієї товщини відбувається саме в області ідеальних та псевдоідеальних твердих розчинів водню в паладії.