Встановлено можливість виникнення оболонкових форм у стопах Cu–Fe за малої концентрації Феруму (0,75 мас.%) у зразках в умовах швидкісного охолодження розтопу ($\cong 1\cdot10^{3}$ К/с) і у макрозразках за низької швидкости охолодження ($\cong 1\cdot10^{1}$ К/с). Одержано мідний стрижень (діяметер — 7$\cdot10^{-3}$ м, довжина — 6 м) у залізній оболонці зі стопу Cu–10 мас.% Fe в процесах високочастотного індукційного топлення та безперервного розливання. В результаті по довжині стрижня виникли дві ділянки з різною формою оболонки. На першій ділянці (довжина $\cong$ 3 м) оболонка від тришарової (залізний шар, середній і внутрішній із наростальним вмістом розчиненого Купруму) будови товщиною у $\cong$ 500 мкм перейшла в одношарову залізну з товщиною у 10 мкм. Наступна ділянка, поширена до кінця стрижня, з острівцевою оболонкою товщиною у $\cong$ 5 мкм на початку та $\cong$ 3 мкм на кінці з окремими компактними утвореннями товщиною до 50 мкм. Шар осердя, що прилягав до оболонки першої ділянки, складався з дрібних (3 мкм) кристалів міді та розчину Купруму в залізі, маючі товщину в $\cong$ 65 мкм. На другій ділянці такий шар в осерді був відсутній. Осердя на обох ділянках складалося з дендритів, орієнтованих вздовж вісі стрижня й евтектики Cu + Cu$_{2}$O. Можливе застосування одержаних структур біметалевого стрижня — електроди, кабелі, дроти, каталізатори.