За допомогою Оже-електронної спектроскопії досліджено еволюцію хемічного складу меж зерен під час нашарування мікрооб’ємів металу на поверхні тертя. Показано, що нашарування металу на поверхні тертя супроводжується розчиненням карбідної фази та насиченням Оксиґеном з робочого середовища. Більша частина атомів Оксиґену й атоми Карбону розчинених карбідів перебувають у шарах тертя у вигляді твердого розчину в структурно дезорганізованих примежових областях зерен. За допомогою аналізи протяжної тонкої структури спектрів втрати енергії розсіяних електронів визначено індивідуальне найближче атомове оточення домішкових атомів у примежових областях зерен. Встановлено, що атоми Карбону на межах зерен деформованого вихідного металу знаходяться в октапорах ОЦК-стопу заліза з Хромом і утворюють дисперсну карбідну фазу типу (Cr, Fe)$_{7}$C$_{3}$. В примежових областях зерен поверхневих шарів тертя дрібнодисперсна карбідна фаза (Cr, Fe)$_{7}$C$_{3}$ зникає. При цьому значна кількість атомів Карбону переходить у нові кристалоструктурні позиції, що утворюють разом з атомами Оксиґену й атомами металу метастабільні атомові кластери Fe–O–C (Fe–Cr–O–C). За допомогою зонних розрахунків в LAPW-наближенні з використанням повного потенціялу та ґрадієнтної корекції електронної густини (GGA — generalized gradient approximation) досліджено вплив домішкових атомів на електронну структуру та характер міжатомових зв’язків у примежових областях зерен. Показано, що атоми Карбону в октапорах стопу ОЦК-заліза з Хромом утворюють міцні ковалентні зв’язки з їхніми довкільними атомами металу. Вони понижують рухливість атомів і збільшують деформаційне зміцнення металу. Метастабільні атомові кластери Fe–O–C (Fe–Cr–O–C) й атоми металу навколо них розділяють області з пониженою електронною густиною. Наслідком цього є обмежена участь валентних електронів у формуванні зв’язків між атомами металу й атомами кластерів. Тому на ділянках меж зерен зі скупченням метастабільних атомових кластерів може відбуватися легке руйнування міжатомових зв’язків за локальної деформації металу. Також цьому сприяє нестійкість міжатомових зв’язків, сформованих 3$d$-електронами атомів металу, що входять до складу кластерів, по відношенню до зсуву атомів. Показано, що накопичення на межах зерен метастабільних атомових кластерів Fe–O–C (Fe–Cr–O–C) й ультрадисперсної оксидної фази $\alpha$-Fe$_2$О$_3$ може сприяти виникненню під час нашарування металу на поверхні тертя динамічних систем, механізм деформації яких пов’язаний з колективними формами руху дефектів кристалічної ґратниці. А у випадку дуже інтенсивних імпульсних високоенергетичних впливів викликати перехід насичених Оксиґеном і Карбоном ультрадисперсних систем у квазирідкий структурно нестійкий стан, за якого формується кристалоаморфний наноструктурований матеріял.