Ефекти «орбітального скла». 2. Твердість. Квантова теорія. Групи Ґалуа
О. І. Міцек, В. М. Пушкар
Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
Отримано: 12.01.2023; остаточний варіант - 30.03.2023. Завантажити: PDF
Твердість (MH) розраховується у представленні багатоелектронних операторних спінорів як фазовий перехід з утворенням «орбітального скла». Тиск індентора $P_{J}$ долає (внутрішні) сили зв’язку $E_{el}$ (зонні, ковалентні або ін.). Енергія «орбітального скла» $E_{OG}$ виявляється найбільшою в дорогоцінних каміннях і металах $P_{MH} \approx E_{OG} \gg E_{el}$. Магнетне поле $B^z$ при переході разом з деформацією $u_{33}$ вибудовує сеґреґацію $L_{r} \parallel 0_{z}$, групу Ґалуа $G_{33}$. У великих полях $B^z > B_{cr}$ доменні стінки $L^z_{r}$ вироджуються в несиметричні фази (вуглець аморфний) — це дефекти кристалу діяманту.
Ключові слова: «орбітальне скло», квантування твердости, діямант, домени, групи Ґалуа.
URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v45/i06/0717.html
PACS: 61.50.Lt, 71.15.Nc, 75.10.Dg, 75.30.Et, 75.50.Lk, 75.50.Ww