Досліджено деформовані біомедичні стопи Ti–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si (% ваг.). Прокатування проводилося за температури у 950°С з охолодженням на повітрі та водою; застосовувалося також гартування у воду та масло з нагрівом до 1050°С. Рентґенофазовою аналізою встановлено, що гаряче деформування стопів Ti–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si сприяє розшаруванню $\beta$-твердого розчину на $\beta_{1}$-фазу на основі Ti–Nb і $\beta_{2}$-фазу на основі Zr–Ті, внаслідок чого після охолодження утворюється кінцева дисперсна нерівноважна ($\alpha^{''}$ + $\alpha^{'}$)-структура, яка відображає мікроструктуру ($\beta_{1}$ + $\beta_{2}$), сформовану через попередній розпад. Після деформації з охолодженням на повітрі дослідні стопи містять найбільшу кількість $\alpha^{'}$-фази та мають високу міцність і низьку пластичність. Показано, що збільшення швидкости охолодження та підвищення температури під час гартування приводить до переважання у них орторомбічної $\alpha^{''}$-фази; водночас міцність стопів понижується зі значним підвищенням пластичности. В процесі деформації та термооброблення в структурі також виділяються щільно й рівномірно розподілені дисперсні силіциди, які вносять свій внесок у зміцнення. Для стопів Ti–(18–20)Nb–(3–4)Zr–(1–1,2)Si встановлено інтервал температур $T$ = 1040 $\pm$ 20°С, гартування від якого уможливлює одержати високі механічні властивості: $\sigma_{B}$ = 1100–1150 МPа, $\sigma_{0,02}$ = 800–850 МPа, $\delta$ = 11–11,5%. Шляхом деформування та гартування дослідних стопів створено композиційний матеріял з леґованою пластичною матрицею, зміцненою рівномірно розподіленими дисперсними твердими частинками силіцидів.