Із застосуванням дисперсно-наповненого моделю, що газифікується, вдалося здійснити інокулювання ливарної латуні марки ЛЦ16К4 інтерметалідом FeCr, відомим у стопах бінарної системи Fe–Cr як $\sigma$-фаза, й одержати тестові виливки. За допомогою рентґеноспектральної мікроаналізи було визначено хемічний склад литих зразків до і після процесу інокулювання матричного розтопу дисперсним інтерметалідом FeCr. Результати рентґеноспектральної мікроаналізи показали, що до складу композитного виливка в межах 1% входять Fe і Cr, які змінюються по висоті литого зразка, у той час коли в хемічному складі контрольного виливка Fe вдвічі менше, а Cr взагалі не виявлено. Металографічна аналіза ливарної латуні марки ЛЦ16К4 після інокулювання уможливила виявити в полі металографічного шліфа включення $\sigma$-фази, що є ознакою мікроструктури нульвимірного литого композиційного матеріялу системи Cu–FeCr, у той час коли мікроструктури контрольного виливка є характерними для ливарної латуні марки ЛЦ16К4. Результати механічних випробувань литих зразків та їх випробувань на зношування в умовах сухого тертя дали змогу дійти висновку, що твердість ливарної латуні марки ЛЦ16К4, яку було визначено за Брінеллєвою шкалою, та її триботехнічні характеристики залежать від висоти обох типів виливків, а на ті ж самі властивості литого зразка після інокулювання дисперсним інтерметалідом FeCr впливають концентрації Fe та Cr. Графічна інтерпретація експериментальних даних показала, що механічні та триботехнічні властивості латунних виливків після процесу інокулювання матричного розтопу $\sigma$-фазою значно перевищують аналогічні характеристики ливарної латуні марки ЛЦ16К4 до інокулювання.