В роботі представлено результати досліджень впливу погонної енергії дугового зварювання топкою електродою у захисному газі на мікроструктуру та механічні властивості металу зварювальної зони термічного впливу (ЗТВ) броньової криці високої твердости, виготовленої за ТУ MIL-A-46100. Використовуючи методу валикової проби, погонну енергію варіювали в інтервалі значень 0,9-2,2 кДж$\cdot$мм$^{-1}$, досліджували розподіл мікротвердости в металі зварних зразків, мікроструктуру та показники ударної в’язкости ділянок ЗТВ. Досліджена криця виявила високу чутливість до зварювального тепла. Відповідно до розподілу мікротвердости, весь метал зони термічного впливу, ширина якої зі зростанням погонної енергії в досліджуваному інтервалі значень збільшилася від близько 25,0 до 28,0 мм, має нижчі значення твердости, ніж основний метал. Встановлено, що найнижчі показники ударної в’язкости має метал безпосередньо прилеглої до шва ділянки перегріву, який під впливом термічного циклу зварювання зазнає повної аустенізації, укрупнення зерна та подальшого перетворення аустеніту з формуванням суміші рейкового мартенситу та пакетного бейніту. Зростання погонної енергії супроводжується зменшенням мартенситної складової та, відповідно, зростанням частки бейніту в металі цієї ділянки ЗТВ. В свою чергу це спричиняє збільшення ударної в’язкости, але тільки для значень погонної енергії у 0,9, 1,1 та 1,3 кДж$\cdot$мм$^{-1}$. У випадку погонної енергії зварювання у 2,2 кДж$\cdot$мм$^{-1}$, за якої метал ділянки перегріву зазнавав найістотнішого знеміцнення, його ударна в’язкість виявилася значно меншою, ніж для зварювання з меншими значеннями погонної енергії, та на 30% меншою, ніж у основного металу. Подібний ефект можна пояснити зміною морфології карбідної складової бейнітної фази з поступовим заміщенням нижнього бейніту верхнім, а також виділенням вздовж меж первинних зерен частинок борвмісних карбідів через надмірне уповільнення охолодження металу ділянки перегріву. Таким чином, зварювання дослідженої криці на форсованих режимах з погонною енергією біля 2,2 кДж$\cdot$мм$^{-1}$ може спричиняти деґрадацію опірности металу ЗТВ щодо крихких руйнувань під впливом динамічних навантажень, що матиме неґативний вплив на балістичну стійкість і живучість її зварних з’єднань.