Відповідно до моделю Сміта–Берча, демпфувальна здатність феромагнетних матеріялів визначається величиною їхньої магнетострикції наситу та середнім рівнем мікродеформацій, спричинених дефектами кристалічної структури. Оскільки магнетні властивості кристалів є анізотропними, на величину магнетострикції наситу покриття з феромагнетного матеріялу, що піддається циклічним навантаженням, може впливати його кристалографічна структура. У цій роботі проаналізовано вплив осьових текстурних характеристик покриття на величину магнетострикції наситу у випадку феромагнетного матеріялу з кубічною структурою. Встановлено, що за співвідношення коефіцієнтів магнетострикції λ₁₁₁ > λ₁₁₀ максимальні значення магнетострикції наситу покриття досягаються за осьової текстури типу <111>, а у випадку кристалів з λ₁₁₁ < λ₁₁₀ — за осьової текстури типу <100>. Експериментальні дослідження демпфувальної здатности покриттів зі стопу Co–20 мас.% Fe, для якого коефіцієнт магнетострикції λ₁₁₁ > λ₁₁₀, з однокомпонентною <111> та багатокомпонентною <100> + + <110> + <111> аксіяльною текстурою в умовах згинальних коливань показали, що демпфувальна здатність покриття з однокомпонентною текстурою вища, ніж у покриття з багатокомпонентною текстурою. Одержаний результат задовільно узгоджується зі співвідношенням їхніх значень магнетострикції наситу, розрахованим з урахуванням текстурних характеристик і коефіцієнтів магнетострикції стопу Co–20% Fe. Одержані результати свідчать про значний вплив текстурних характеристик феромагнетного матеріялу покриття на рівень його демпфувальної здатности, що необхідно враховувати під час вибору хемічного складу та текстури покриття.