Ефекти «орбітального скла». 6. Розпад стопу

О. І. Міцек, В. М. Пушкар

Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна

Отримано: 01.01.2025; остаточний варіант - 13.03.2025. Завантажити: PDF

Розпад стопу A_1−cB_c виділяє структури з різним орбітальним склом (ОС). Число елементів у структурі — N_GG (група Ґалуа — GG). Це — сеґреґація орбітальних моментів L_r йонів Co. Форма та величина структури залежить від L_r та їхньої взаємодії Γ_ρ(L_r, L_r+ρ). Виділення пласких GG(x0y) періодичне. Період Δ_z розпаду залежить від твердости та N_GG(z) пласких фаз і їхньої термострикції. Це описує експериментальні дані. Розпад FeC_x (булату) дає «кинджальчики», витягнуті паралельно осі 0z у м’якому Fe. Твердість «кинджальчика» зростає з ростом [x, C_x], як (GG-3)-матеріялу ОС. Обертони «звучання» булату (частота ω звуку) визначаються доменою (GG-3) як фазою ОС. Розрахунок методою багатоелектронних операторних спінорів дає скінчене значення твердости виділень фази (площини Cu_1−xCo_x, «кинджальчика» FeC_x та ін.) та її звучання (ω_n обертонів). Розпад ядер U²³² й U_1−xPu_x пов’язуємо зі зменшенням числа нейтронів N_n < 146. Можливі 2 сценарії: відхід нейтронів n, порушення балансу Кулонової енергії N_p протонів і сеґреґації орбітальних моментів L_r адронів; витіснення (N_n ≤ 146 − x) збільшенням N_p ≥ (92 + x). Сценарії можливі за зближення півсфер стопу U_1−xPu_x до з’явлення умов ядерного вибуху.

Ключові слова: орбітальне скло, пластинчатий розпад, булатна криця, ядровий розпад U–Pu.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v47/i07/0667.html

PACS: 64.60.De, 64.75.Op, 71.10.-w., 75.10.Dg, 75.10.Nr, 75.30.Et, 75.50.Lk

ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА

S. V. Vonsovsky, Magnetizm [Magnetism] (Moskva: Nauka: 1971) (in Russian).
A. A. Smirnov, Teoriya Splavov Vnedreniya [Theory of Interstitial Alloy] (Moskva: Nauka: 1979) (in Russian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 42, No. 9: 1315 (2020) (in Ukrainian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 44, No. 2: 141 (2022) (in Ukrainian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 45, No. 6: 717 (2023) (in Ukrainian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 45, No. 7: 813 (2023) (in Ukrainian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 46, No. 1: 15 (2024) (in Ukrainian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 46, No. 7: 615 (2024) (in Ukrainian).
A. V. Deryagin and A. V. Andreev, ZhETF, 71, No. 9: 1166 (1976) (in Russian).
O. I. Mitsek and V. M. Pushkar, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 42, No. 6: 755 (2020) (in Russian).
O. I. Mitsek, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 23, No. 9: 1149 (2001) (in Russian).
B. I. Nikolin, Mnogosloinyye Struktury i Politipizm v Metallicheskikh Splavakh [Multilayer Structures and Polytypism in Metal Alloys] (Kyiv: Naukova Dumka: 1984) (in Russian).
P. P. Anosov, O Bulatakh [About Damask Steels] (1841) (in Russian).
S. V. Vonsovsky, Magnetizm Mikrochastits [Magnetism of Microparticles] (Moskva: Nauka: 1973) (in Russian).