В циклі робіт «Механічна стабільність і крихкість металів і стопів» (частини 1–3) представлено систематичний розгляд проблеми руйнування металевих матеріялів в умовах окрихчення їх під дією концентраторів напружень (КН). В основу моделю руйнування закладено уявлення про руйнування як втрату механічної стабільности (МС) твердого тіла (ТТ), що знаходиться під дією прикладених сил. В заключній, 4-й частині циклу викладено основи уявлень про особливості механізму руйнування металевих тіл в умовах неоднорідних силових полів у зонах дії КН або за вигину навантажених зразків. Розглядається ориґінальний енергосиловий модель руйнування металевих матеріялів, у яких завдяки пластичності з’являється особлива механічна властивість — резерв механічної стабільности (РМС) (або «зламостійкість») B_r. Руйнувальна сила КН проявляється в локальному вичерпанні РМС (B_r) у зоні пластичности КН, відповідно до величини ефективного коефіцієнта перенапружень α_ef. Критична величина α^N_ef визначається як руйнувальна сила КН, що повністю вичерпує РМС металу B_rc за критичної температури крихкости Т_c в момент руйнування на межі плинности металу σ_NF. За визначенням α^N_ef = B_rc для Т = Т_c. В роботі наведено приклади застосування вказаних параметрів моделю α^N_ef і B_r на експериментальних даних з опублікованих робіт, які обіймають широкий спектер конструкційних криць (σ_0.2 = 140–2200 МПа, ψ_K = 10–85%) і різні види КН (тріщини, кільцеві надрізи).