Підготовка високотемпературного надпровідника Bi2−xAgxBa2−ySryCa2CO2Cu3O10+δ та дослідження впливу одно- та двократної часткової заміни Ag у Bi та Sr у Ba на структурні й електричні властивості

М. А. Хамуд, М. М. Ал-Слівані, Н. А. Ісмаел

Кафедра фізики, Коледж наук, Університет Мосула, вул. Аль-Маджмоаа, 41002 Мосул, Ірак

Отримано: 03.07.2025; остаточний варіант - 15.10.2025. Завантажити: PDF

Розглянуто одержання надпровідних Bi2−xAgxBa2−ySryCa2CO2Cu3O10+δ-зразків методом твердофазної реакції з частковим заміщенням Арґентумом як Bi, так і Ba у співвідношеннях x = 0, 0,15, 0,25 та y = 0, 0,15, 0,25. Для аналізи кристалічної структури було використано метод рентґенівської дифракції, за допомогою якого встановлено тетрагональну структуру зі збільшенням довжини осі c за заміщення Ag у співвідношенні x = 0,15. Вимірювання питомого електричного опору та критичної температури (Tc) проведено чотирозондовим методом і показано збільшення Tc із заміщенням Ag до x = 0,15, де значення Tc досягають 137,7 К та 162,5 К для зразків, заміщених Ag. Показано, що вміст Оксиґену δ має пряму кореляцію з Tc, збільшуючись з підвищенням Tc. Ці результати уможливлюють поліпшувати властивості високотемпературних надпровідників шляхом хемічних заміщень і розподілу Оксиґену, що може мати багатообіцяючі наслідки для їхнього майбутнього застосування в енергетичних системах і магнетотранспортних технологіях.

Ключові слова: надпровідник, метод твердотільних реакцій, процес спікання та відпалу, структурні й електричні властивості.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v48/i03/0293.html

PACS: 61.05.cp, 74.25.Fy, 74.25.Ha, 74.62.Bf, 74.62.Dh, 74.72.-h


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. R. Combescot, Superconductivity (Cambridge: Cambridge University Press: 2022).
  2. M. A. Hamood, Rafidain J. Sci., 27, No. 1: 307 (2018).
  3. M. Rizwan, A. Ayub, S. Fatima, I. Ilyas, A. Usman, and A. Shoukat, Mater. Research Foundations, 132: 49 (2022).
  4. H. K. Onnes, Comm. Phys. Lab. Univ. Leiden, 12: 120 (1911).
  5. W. Meissner and R. Ochsenfeld, Naturwissenschaften, 21: 787 (1933).
  6. J. G. Bednorz and K. A. Müller, Zeitschrift für Physik B, 64: 189 (1986).
  7. A. Schilling, M. Cantoni, and J. D. Gao, Nature, 363: 56 (1993).
  8. M. Paranthaman, J. R. Thompson, and Y. R. Sun, Physica C, 213, Iss. 3–4: 271 (1993).
  9. T. M. Twessan, Thesis of Disser. for Master (Tikrit: University of Tikrit: 2010).
  10. K. H. Razeg, K. D. Alazawi, and M. A. Hmood, J. Edu. Sci., 24, No. 4: 114 (2010).
  11. M. M. Al-Slivani, M. A. Hammod, and M. A. Abed, Ochrona przed Korozją, 1, No. 3: 15 (2025).
  12. C. Baird and M. Cann, Environmental Chemistry (W. H. Freeman and Company: 2009).
  13. K. A. Jasim and L. A. Mohammed, J. Phys.: Conf. Series, 1003: 012071 (2018).
  14. M. M. Al-Slivani, M. A. Hammod, and M. A. Abed, Functional Mater., 32: 42 (2025).
  15. K. A. Jasim, C. A. Z. Saleh, and A. H. A. Jassim, Korean J. Mater. Research, 34, Iss. 1: 21 (2024).
  16. A. H. A. Jassim, C. A. Z. Saleh, and K. A. Jasim, AIP Conf. Proc., 2769, Iss. 1: 020022 (2023).
  17. S. Wakimoto, R. J. Birgeneau, Y. S. Lee, and G. Shirane, arXiv:condmat/0011392 (2001).
  18. Z. Hu, M. S. Golden, S. G. Ebbinghaus, M. Knupfer, J. Fink, and F. M. F. de Groot, Chem. Phys., 282: 451 (2002).
  19. N. Kowalski, S. S. Dash, D. Sénéchal, and A.-M. S. Tremblay, arXiv:2104.07087 (2021).