Синтез та електрична характеризація магнетних наночастинок шпінелі MFe2O4 (M = Ni, Co, Fe)

У. Е. Нурімов, О. К. Кувондіков

Самаркандський державний університет імені Шарофа Рашидова, бульв. Університетський, 15, 140104 Самарканд, Узбекистан

Отримано: 31.08.2025; остаточний варіант - 13.03.2026. Завантажити: PDF

У цьому дослідженні ми розглядаємо прецизійну синтезу магнетних наночастинок із особливим акцентом на феритах NiFe2O4, CoFe2O4 та магнетиті FeFe2O4, використовуючи ретельно контрольовану методологію хемічної синтези для забезпечення відтворюваности й оптимальних властивостей матеріялу. Для підтвердження хемічного складу та чистоти синтезованих наночастинок було проведено детальну характеризацію за допомогою енергодисперсійної рентґенівської спектроскопії (EDX), що забезпечило кількісну оцінку їхнього елементного складу. Використовуючи ці добре охарактеризовані наночастинки в якості базових компонентів, було створено серію магнетних рідин із різними концентраційними рівнями, що уможливило цілеспрямовано модифікувати їхні реологічні та магнетні властивості для потенційного застосування в таких галузях, як біомедицина, електроніка й послаблення впливу на довкілля. Крім того, з метою комплексної оцінки термоелектричних характеристик цих магнетних рідин було проведено систематичні міряння їхньої електропровідности в широкому температурному діяпазоні, що дало змогу з’ясувати вплив температурних змін на їхні провідні властивості та загальну функціональність у різних умовах експлуатації.

Ключові слова: магнетні наночастинки, наночастинки шпінельного фериту, електропровідність, термоелектричні властивості, концентраційні ефекти, магнетна рідина, дисперсія наночастинок.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v48/i04/0341.html

PACS: 47.65.Cb, 61.05.cp, 72.20.Pa, 75.50.Mm, 75.75.Cd, 83.60.Np, 83.80.Gv


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. S. Mokhosi, W. Mdlalose, S. Mngadi, M. Singh, and T. Moyo, Journal of Physics: Conference Series, 1362: 012104 (2019).
  2. G. Asab, E. A. Zereffa, and T. A. Seghne, Int. J. Biomaterials, 2020, No. 1: 4783612 (2020).
  3. A. H. Oh, H.-Y. Park, Y.-G. Jung, S.-C. Choi, and G. S. An, Ceramics International, 46, No. 8: 10723 (2020).
  4. H. Moradmard, S. F. Shayesteh, P. Tohidi, Z. Abbas, and M. Khaleghi, J. Alloys Compounds, 649: 116 (2015).
  5. Z. Mahhouti, H. El Moussaoui, T. Mahfoud, M. Hamedoun, M. El Marssi, A. Lahmar, A. El Kenz, and A. Benyoussef, J. Mater. Sci.: Materials in Electronics, 30, Iss. 16: 14913 (2019).
  6. M. Abushad, M. Arshad, S. Naseem, H. Ahmed, A. Ansari, V.K. Chakradhary, S. Husain, and W. Khan, Journal of Molecular Structure, 1253: 132205 (2022).
  7. A. K. Sharma, A. K. Tiwari, and A. R. Dixit, Materials and Manufacturing Processes, 30, No. 7: 813 (2015).
  8. S. Halelfadl, P. Estellé, B. Aladag, N. Doner, and T. Maré, Int. J. Therm. Sci., 71: 111 (2013).
  9. M. B. Javan, N. Tajabor, M. Behdani, and M. R. Rokn-Abadi, Phys. B: Condensed Matter, 405, Iss. 24: 4937 (2010).
  10. E. Scopel, P. P. Conti, D. G. Stroppa, and C. J. Dalmaschio, SN Appl. Sci., 1: 147 (2019).
  11. J.-H. Lee, Y.-M. Huh, Y.-W. Jun, J.-W. Seo, J.-T. Jang, H.-T. Song, S. Kim, E.-J. Cho, H.-G. Yoon, J.-S. Suh, and J. Cheon, Nature Medicine, 13, No. 1: 95 (2007).
  12. M. F. Coelho, M. A. Rivas, G. Vilão, E. M. Nogueira, and T. P. Iglesias, J. Chem. Thermodynamics, 132: 164 (2019).