Loading [MathJax]/jax/output/HTML-CSS/jax.js

Дослідження мікроструктури матеріалу Cu—Al—Ni з пам’яттю форми, спеченого плазмово-іскровим методом

Г. Є. Монастирський1,2, А. В. Котко3, А. В. Гільчук1, П. Ошан4, В. І. Коломицев2, Ю. М. Коваль2

1Національний технічний університет України «КПІ», пр. Перемоги, 37, 03056 Київ, Україна
2Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03680, МСП, Київ-142, Україна
3Інститут проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України, вул. Академіка Кржижановського, 3, 03680, МСП, Київ-142, Україна
4Institut de Chimie et des Matériaux Paris Est (ICMPE—CNRS), 2—8 Henri Dunant Rue, 94320 Thiais, France

Отримано: 28.11.2013; остаточний варіант - 07.07.2014. Завантажити: PDF

Досліджено мікроструктуру компактів Cu—13,0Al—3,9Ni—0,4Ti—0,2Cr ваг.% спечених плазмово-іскровим методом із електроерозійних порошків, виготовлених із мастер-стопу в рідкому арґоні. Перед спіканням порошок відпалювався в атмосфері водню. Спечені зразки мають композитну структуру, що утворена із мікронних і субмікронних сферичних металевих частинок, вбудованих у зв’язувальну матрицю. Остання є результатом відновлення під час відпалу та/або спікання оксиду міді відповідно до схеми CuO → Cu4O3 → Cu2O → Cu8O та гідроксидів алюмінію згідно зі схемою гідроксид алюмінію → перехідний окис алюмінію → α-Al2O3. Встановлено, що основною фазою в металевих частинках є самоузгоджений багатоваріянтний 18R-мартенсит, домінантні дефекти якого є реґулярними дефектами пакування в базовій площині та/або (001)18R-мікродвійники. Весь об’єм сферичних наночастинок займає одноваріянтний 18R-мартенсит; при цьому дефекти пакування в базовій площині та/або (001)18R-мікродвійники мають різні товщини.

Ключові слова: 18R мартенсит, дефекти пакування в базовій площині, мікродвіники, стопи Cu–Al–Ni, плазмово-іскровий метод, метод електро-іскрової ерозії.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v36/i08/1091.html

PACS: 81.05.Bx, 81.07.Bc, 81.07.Wx, 81.20.Ev, 81.30.Kf, 81.30.Mh


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. S. Miyazaki, K. Otsuka, H. Sakamoto, and K. Shimizu, Trans. Jpn. Inst. Met., 4: 244 (1981). Crossref
  2. S. Miyazaki and K. Otsuka, Shape Memory. Alloys, Precision Machinery and Robotics (Ed. H. Funakubo) (New York: Gordon and Breach: 1987), vol. 1, p. 116.
  3. S. Miyazaki and K. Otsuka, ISIJ Int., 29: 353 (1989). Crossref
  4. R. A. Portier, P. Ochin, A. Pasko, G. E. Monastyrsky, A. V. Gilchuk, V. I. Kolomytsev, and Yu. N. Koval, J. Alloys Compd., 577, Suppl. 1: S472 (2013). Crossref
  5. J. Carrey, H. B. Radousky, and A. E. Berkowitz, J. Appl. Phys., 95: 823 (2004). Crossref
  6. G. E. Monastyrsky, P. Ochin, A. V. Gilchuk, V. I. Kolomytsev, and Yu. N. Koval, J. Nano- Electron. Phys., 4: 01007-1 (2012).
  7. M. O’Keeffe and J. O. Bovin, American Mineralogist, 63: 180 (1978).
  8. R. Guan, H. Hashimoto, and K. H. Kuo, Acta Cryst., B40: 560 (1984). Crossref
  9. P. S. Santos, H. S. Santos, and S. P. Toledo, Materials Research, 3: 104 (2000). Crossref
  10. L. Smrcok, V. Langer, and J. Krestan, Acta Crystallogr., C62: i83 (2006). Crossref
  11. W. Guse and H. Saalfeld, Neues Jahrbuch für Mineralogie Monatshefte, 5: 217 (1990).
  12. Yo. K. Shi, J. Ceram. Soc. Jpn., 84: 610 (1976).
  13. C. O. Areán and J. S. D. Viñuela, J. Solid State Chem., 60, Iss. 1: 1 (1985). Crossref
  14. M. Hoch and H. L. Johnston, J. Am. Chem. Soc., 76, No. 10: 2560 (1954). Crossref
  15. Industrial Alumina Chemicals. ACS Monograph 184 (Ed. C. Misra) (Washington, DC: American Chemical Society: 1986), p. 76.
  16. F. Lovey, G. Van Tendeloo, G. Van Landuyt, and S. Amelinckx, Scr. Met., 19, No. 10: 1223 (1985). Crossref
  17. T. Waitz, V. Kazykhanov, and H. P. Karnthaler, Acta Mater., 52: 137 (2004). Crossref
  18. T. Waitz and H. P. Karnthaler, Acta Mater., 52: 5461 (2004). Crossref