Роботу присвячено встановленню факторів, які впливають на здатність конструкційних сталей чинити опір крихкому руйнуванню в умовах концентрації напружень. На основі аналізу сучасних уявлень про процес зародження та втрату стабільности зародкових тріщин у надзвичайно малому об’ємі (‘process zone’) у вістрі концентратора встановлено, що ступінь перевищення локальним напруженням ініціювання крихкого руйнування $\sigma_{f}$ у вершині концентратора рівня крихкої міцности $R_{MC}$ (параметр $k_{V} = \sigma_{f}/R_{MC}$) являє собою один з основних показників здатности сталей чинити опір крихкому руйнуванню в умовах концентрації напружень. Встановлено закономірності зміни параметра $k_{V}$ залежно від міцности та структурного стану сталей. Визначено діяпазони міцности, в котрих конструкційні сталі у різних структурних станах найбільш стійкі в умовах концентрації напружень.