В роботі досліджено зв’язок міцности конструкційних сталей 40 та 30ХГСА з їхньою окрихчуваністю під дією кільцевих надрізів радіюсом у 0,25 мм та 2 мм на циліндричних зразках діяметром у 8 мм. Параметер окрихчуваности визначається як за зміною пластичности зразка, так і за вимірами ріжниці між відношеннями напружень руйнування та плинности зразків до та після надрізу. Показано, що, незважаючи на майже п’ятиразове збільшення міцности сталей, параметер окрихчуваности за міцнісними показниками практично стабільний в інтервалі значень 0,3—0,4 та дуже слабко залежить від гостроти надрізу. Ефект окрихчуваности сталі, виміряний за втратою пластичности від надрізу, сягає 70—90% для високих рівнів міцности й істотно залежить від гостроти надрізу. Встановлено, що явно виражена окрихчувальна роля надрізів зумовлена, в першу чергу, фактором концентрації напружень і, меншою мірою, залежить від міцности та пластичности сталі.