Методами рентґенографічної аналізи, диференційної сканувальної калориметрії та міряння мікротвердости досліджено схильність до аморфізації (СА) та механічні властивості ряду нових багатокомпонентних стопів на основі заліза. Литтям у мідний кокіль було одержано в аморфному стані стопи Fe$_{69}$Mn$_{1}$Mo$_{4}$Cr$_{2}$C$_{7}$P$_{10}$B$_{5}$Si$_{2}$ і Fe$_{55}$Ni$_{8}$Co$_{6}$Mo$_{4}$Cr$_{2}$V$_{1}$Al$_{2}$P$_{9}$C$_{6}$B$_{5}$Si$_{2}$ у формі платівок товщиною у 0,5 і 2 мм відповідно, а кристалізація стопу Fe$_{50,0}$Ni$_{19,0}$Cr$_{6,5}$Мо$_{1,5}$V$_{1}$B$_{14,1}$С$_{2,5}$Р$_{4,4}$Si$_{1}$ пригнічується тільки в тонких стрічках, одержаних методою спінінґування розтопу. Аналізу СА було проведено в межах відомих термодинамічних критеріїв, що ґрунтуються на температурах переходу склування ($T_{g}$), початку кристалізації ($T_{ons}$) і ліквідусу ($T_{l}$). Встановлено, що критичні швидкості охолодження, необхідні для об’ємної аморфізації перших двох стопів, які передбачаються критерієм $\gamma_{m} = (2T_{ons} - T_{g})/T_{l}$ (1010 і 262 К/с відповідно), добре узгоджуються із значеннями (3150 і 303 К/с), яких оцінено за емпіричною залежністю «швидкість охолодження—товщина». Досліджені об’ємні металеві стекла на основі заліза, хемічні склади яких можуть бути сформовані з використанням вихідних промислових матеріялів, мають відносно високу міцність (до 3,5 ГПа) і є цікавими з практичної точки зору.