На прикладі двох промислових титанових стопів метастабільного $\beta$-класу ВТ22 (Ti—5(%мас.) Al—5V—5Mo—1Fe—1Cr) та Ti—3Al—4,5Fe—7,2Cr було вивчено вплив розміру $\beta$-зерен, фазового складу та швидкости деформації на розтяг (у діяпазоні від $3,20\cdot10^{-5}$ до $1,81\cdot10^{-1}$) на їхню механічну поведінку. Механічна поведінка обох стопів, загартованих на однофазний метастабільний $\beta$-стан, є аналогічною до іншого титанового $\beta$-стопу TIMETAL-LCB: характеристики пластичности та в’язкости руйнування монотонно зменшуються з ростом швидкости деформації. Наступне старіння приводить до росту характеристик міцности та зниження пластичности, причому падіння показників останньої є найбільшим у стопу ВТ22 з грубим зерном та у стопу Ti—3Al—4,5Fe—7,2Cr незалежно від розміру зерна. Запропоновано висновок про те, що причиною цього є формування тонких шарів, збагачених $\beta$-стабілізувальними елементами, які утворюються безпосередньо біля $\alpha$-пластин, що покривають межі $\beta$-зерен. Із врахуванням критичного окрихчування стопу Ti—3Al—4,5Fe—7,2Cr, який вміщує виключно $\beta$-стабілізувальні леґувальні елементи евтектоїдного типу, висловлено припущення про те, що подібне збагачення може приводити до локального утворення інтерметалідів.