Напруження є безпосередньою причиною відшарування приповерхневої циндри, що призводить до руйнування захисту матриці стопу. Отже, вивчення механічної поведінки циндри є ключем до вивчення стійкости стопів до окиснення. В даній роботі розглянуто нову експериментальну методу міряння скручувального моменту для тонкого шару матеріялу, що був вирізаний за Архімедовою кривою, яка слугує для in situ дослідження в режимі реального часу напружень, що виникають через циндру у суперстопі на основі заліза K273 впродовж усього високотемпературного окиснення. Згідно з одержаним виразом, для точного розрахунку у режимі реального часу напружень $\sigma$, що виникають завдяки циндрі, достатньо лише спостереження за полярним радіюсом OC$^{'}$ зразка, вирізаного за Архімедовою кривою. При дослідженні процесу окиснення протягом 5 годин за температури у 800°C залежність напружень через циндру від часу окиснення було зведено до рівняння параболи. По мірі росту оксиду та формування нових внутрішніх його шарів, які тиснуть один на одного, ґенеруються напруження за рахунок циндри. Аналіза, проведена методами СЕМ, ЕРС та РДА, показала, що циндра ущільнюється у композитну структуру, яка складається з Cr$_{2}$O$_{3}$ та шпінелі (Fe, Ni, Mn)Cr$_{2}$O$_{4}$. Зменшення напружень, що виникають за рахунок циндри, приводить до більш низької швидкости окиснення та підвищення стійкости до окиснення. Поліпшену використанням вакуумної системи методику in situ міряння скручувального моменту для зразків, вирізаних за Архімедовою кривою, якісно та кількісно перевірено шляхом дослідження зростання циндри та термічних напружень впродовж усього часу високотемпературного окиснення.