Працю присвячено вирішенню актуальної задачі пояснення процесів, що перебігають у зоні контакту поверхнево-активних речовин змащувально-охолоджувальних технологічних середовищ (ЗОТС) з ювенільною поверхнею, а також розробці математичного моделю, що уможливлює оцінити величину зміни енергії деформування в результаті адсорбції. Представлено міркування стосовно причин зменшення роботи різання металів та енергії пластичної деформації за присутности ЗОТС. Висловлено припущення, що основною причиною є гідрування металу в процесі технологічної операції, а сам водень чинить найзначніший вплив на характер руйнування поверхневого шару деталів, розподіляючись, як і решта поверхнево-активних речовин (ПАР), нерівномірно — накопичуючись у пастках. Встановлено, що вільний водень у металі знаходиться в йонізованому стані, а його поведінка підкоряється законам руху зарядженої частинки. З використанням електро-дислокаційної аналогії, заснованої на подібності дислокації Вольтерри циліндричному конденсатору, сформульовано феноменологічний модель взаємодії ПАР ЗОТС з ювенільною поверхнею. Одержано залежності, котрі уможливлюють зв’язати електричну природу ядра дислокації з механічними характеристиками матеріялу. На підставі теорії дисоціятивної адсорбції прийнято залежність для розрахунку кількости молекул середовища, які надходять в одиницю часу до ювенільних ділянок поверхні, утворюваних при дисперґуванні оброблюваного металу в одиницю часу. Це уможливило розробити математичні моделі для розрахунку співвідношення роботи деформування елементу поверхневого шару оброблюваного матеріялу з адатомами та ювенільної поверхні, а також густини дислокацій.