Експериментально досліджено спектри пропускання та відбивання тонких плівок міді різної товщини (у 2–20 нм), вирощених в умовах надвисокого вакууму (тиск залишкових компонентів газу не перевищував 10$^{-7}$ Па) на чистій скляній підкладинці та підкладинці, попередньо покритій підшаром ґерманію масовою товщиною у 0,5 нм, у видимому та ближньому інфрачервоному діяпазонах довжин хвиль (у 300–2500 нм) за кімнатної температури (300 К). Механізми формування та режими росту плівки металу є визначальними для контрольованого вибору параметрів перколяції й оптичних і електричних ефектів, що її супроводжують. Показано, що підшари ґерманію масовою товщиною у 0,5 нм зменшують на 1 нм порогову товщину плівок міді, за якої відбувається зміна їхніх оптичних властивостей, що супроводжує перколяційний перехід. При цьому збільшується відбивальна здатність таких зразків у порівнянні з аналогічними зразками, осадженими на чисту скляну поверхню, що зумовлено більшим ступенем заповнености конденсатом поверхні підкладинки.