В роботі аморфне тіло розглянуто як рідину з дуже великим коефіцієнтом в’язкости $\eta$. Її поведінка вивчалася за допомогою рівнянь Нав’є–Стокса та рівняння неперервности. Показано, що процес релаксації рідини до навантаження розтягання–стиснення може бути нестійким. Знайдено ще один, окрім раніше вже відомого, стаціонарний стан рідини у вигляді зон високої та низької густини, які чергуються періодично (за координатою), що забезпечує пластичність аморфного тіла.