На основі статистичної теорії електромагнетних процесів за допомогою рівняння балансу густини енергії проаналізовано специфіку поведінки полівінілхлориду (ПВХ), наповненого мікро- та нанодисперсним графітом, у електромагнетному полі частотою 1–100 кГц і температурному діяпазоні 298 К $\leq Т \leq T_C$ + 10 К. Показано, що при вмісті графіту, одержаного фізико-хемічною методою та методою хеміко-електрофізичного дисперґування, в кількості 0 $\leq \varphi \leq$ 5,0 об.% є істотна ріжниця не лише у величинах електропровідности композитів, але й у характерах її температурно-концентраційних залежностей. З використанням закону дисипації встановлено релаксаційну природу та кількісний взаємозв’язок між електро- і теплофізичними властивостями матеріялу.