Механізм окрихчення металів поверхнево-активними елементами
С. М. Теус$^{1}$, Б. Д. Шаніна$^{2}$, А. А. Кончиць$^{2}$, Г. С. Могильний$^{1}$, В. Г. Гаврилюк$^{1}$
$^{1}$Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^{2}$Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України, просп. Науки, 41, 03028 Київ, Україна
Отримано: 09.11.2017. Завантажити: PDF
Природу механічної деґрадації металів, яку спричинено дією поверхнево-активних елементів, було досліджено, виходячи із впливу Йоду та Ґалію на аустенітні сталі та використовуючи $ab initio$-розрахунки й експериментальні дослідження електронної структури, рентґенівську дифракцію, механічну спектроскопію та механічні випробування. Показано істотне підвищення густини електронних станів на рівні Фермі у випадку Йоду в ГЦК-залізі, що узгоджується з вимірюваннями, в яких було зафіксовано підвищену концентрацію вільних електронів, яку спричинено Йодом в аустенітних сталях. Як наслідок, встановлено підвищення мобільности дислокацій, спричинене Йодом і Ґалієм в аустенітних сталях. Обговорюється роль локалізації підвищеної пластичної деформації в якості умови крихкости. Одержані результати суперечать розповсюдженим твердженням про визначальну роль поверхневої енергії в рідкометалевому окрихченні і замість цього інтерпретуються, виходячи з кореляції між атомними взаємодіями та дислокаційними властивостями. Обговорюється коректність гіпотез HELP та AIDE.
Ключові слова: ГЦК-залізо, аустенітна сталь, сурфактанти, електронна структура, дислокації, механічні властивості.
URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v40/i02/0201.html
PACS: 61.72.Hh, 61.72.Yx, 62.20.M-, 62.40.+i, 68.35.Dv, 71.20.Be, 76.30.-v