Механізм окрихчення металів поверхнево-активними елементами
С. М. Теус1, Б. Д. Шаніна2, А. А. Кончиць2, Г. С. Могильний1, В. Г. Гаврилюк1
1Інститут металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
2Інститут фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України, просп. Науки, 41, 03028 Київ, Україна
Отримано: 09.11.2017. Завантажити: PDF
Природу механічної деґрадації металів, яку спричинено дією поверхнево-активних елементів, було досліджено, виходячи із впливу Йоду та Ґалію на аустенітні сталі та використовуючи abinitio-розрахунки й експериментальні дослідження електронної структури, рентґенівську дифракцію, механічну спектроскопію та механічні випробування. Показано істотне підвищення густини електронних станів на рівні Фермі у випадку Йоду в ГЦК-залізі, що узгоджується з вимірюваннями, в яких було зафіксовано підвищену концентрацію вільних електронів, яку спричинено Йодом в аустенітних сталях. Як наслідок, встановлено підвищення мобільности дислокацій, спричинене Йодом і Ґалієм в аустенітних сталях. Обговорюється роль локалізації підвищеної пластичної деформації в якості умови крихкости. Одержані результати суперечать розповсюдженим твердженням про визначальну роль поверхневої енергії в рідкометалевому окрихченні і замість цього інтерпретуються, виходячи з кореляції між атомними взаємодіями та дислокаційними властивостями. Обговорюється коректність гіпотез HELP та AIDE.
Ключові слова: ГЦК-залізо, аустенітна сталь, сурфактанти, електронна структура, дислокації, механічні властивості.
URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v40/i02/0201.html
PACS: 61.72.Hh, 61.72.Yx, 62.20.M-, 62.40.+i, 68.35.Dv, 71.20.Be, 76.30.-v