Методом багатоелектронних операторних спінорів розраховується металічний U. Атомна фазова діаграма супроводжується розділенням 5$f$-оболонки на $e_{\textrm{g}}$ (5$f^1$) і $t_{2\textrm{g}}$ (5$f^2$) підоболонки. Гібридизація 5$f$–6$d$ і 5$f$–7$s$ оболонок зануляє спіновий момент ($\textbf{S}_{\textbf{r}}$ = 0). Дестабілізація електронної структури іона U пов’язується з гібридизацією 5$f$–6$d$. Перескоки «зовнішніх» 5$f^1$-електронів на 6$d$-рівень за рахунок збудження флуктуацій хімічних (ковалентних) зв’язків (ФХЗ) з ростом температури $T$ приводять до $\alpha$–$\beta$-переходу ($T$ → $T_{\textrm{k1}}$). Далі ріст густини ФХЗ збуджує 5$f^2$–6$d$-гібридизацію і $\beta$–$\gamma$-перехід при $T$ → $T_{\textrm{k2}}$ > $T_{\textrm{k1}}$. Гістерезис кожного переходу зумовлено ковалентно-зонними зв’язками. Перехідні стрибки об’єму $\Delta V_{1,2}$ визначаються неоднорідністю $\Gamma_{dd}(\textbf{r} – \textbf{R})$ ковалентних зв’язків іонів урану у вузлах $\textbf{r}$ і $\textbf{R}$. Локальність кутового моменту $\textbf{L}_{\textbf{r}}$ не дозволяє проявлятися магнетизму металічного урану. Але включення спін-орбітальних зв’язків іонів урану з 3$d$-іонами впливає на магнітну жорсткість сплавів типу U–Co, що і спостерігається експериментально.