У роботі досліджено вплив тривалості старіння на мікроструктуру та механічні властивості сплаву AA7075 після термообробки T6. Сплави AA7075 загартовувалися після оброблення твердого розчину при 485°C протягом 2 годин і штучно піддавались старінню при температурі 120°C протягом п’яти різних за тривалістю процесів старіння. Міряння твердості, мікроструктурні дослідження (СЕМ + ЕДС, рентгенівська дифракція) та випробування на розтягання проводилися для підданих старінню сплавах. Злами поверхонь також досліджували з використанням зображень СЕМ після випробування на розтягання. Результати проведених досліджень свідчать, що твердість сплавів може бути підвищена завдяки збільшенню часу старіння, а для сплаву, що витримувався протягом 25 годин, отримано максимальне значення твердості у 192 HV. Випробування на розтягання також показали, що міцність на розрив сплаву може бути підвищена завдяки збільшенню тривалості старіння, а максимальне значення міцності на розрив у 580 МПа отримано для сплаву, що піддавався старінню протягом 25 годин. Дослідження зламів поверхні виявило, що механізм пластичного руйнування був переважно домінуючим, при цьому спостерігався також площинний механізм руйнування.