Вивчено вплив легування сталі 120Х15 молібденом на механізм формування на поверхнях тертя наддрібнозеренних зносостійких покриттів, завдяки яким контактна пара сталь 120Х15–сталь 20Х13 переходить в стаціонарний режим роботи з мінімальними коефіцієнтом тертя та зносом. Встановлено, що характер цього впливу істотно залежить від вибору технологічного середовища. Для кожного з середовищ визначено оптимальну кількість легуючого елементу. Показано, що наддрібнозеренні зносостійкі покриття складаються з окремих шарів і є продуктом багаторазового нашарування на поверхні тертя мікрооб’ємів металу, прилеглих до плям контакту. Встановлено, що характер масопереносу металу між контактуючими тілами при формуванні зносостійких покриттів визначає їх зносостійкість. Вивчено вплив легування стали 120Х15 молібденом і введення в технологічні середовища фулеренів C$_{60}$ і концентратів мастильно-охолоджуючих рідин з антизадирними та протизносними присадками на масоперенесення металу між тілами, що труться.