На основі розгляду полівінілхлориду (ПВХ) як сукупності флуктуаційних структурних елементів зі скінченним часом життя досліджено специфіку поведінки композиту в температурному діапазоні 298 К $\leq T \leq$ ($T_{\textrm{c}}$ + 10) К. Показано, що при вмісті нанодисперсної міді та ніхрому, отриманих фізико-хімічним методом та/або методом електричного вибуху провідника в кількості від 0 до 5,0% об., в ПВХ-системі відбуваються суттєві зміни густини ($\rho$) і питомого об’єму ($V$), які є важливими структурними й термодинамічними характеристиками матеріалу. Встановлено кількісний взаємозв’язок між $\rho$, $V$, $T$, механічними (модуль пружності, коефіцієнт стисливості) та тепловими (ентропія, термодеструкція, теплоємність, фактор ангармонічності) властивостями композиту. З використанням рівняння стану ПВХ-системи, отриманого на основі потенціалів інтер- та інтрамолекулярної взаємодії, з урахуванням змін $\rho$ і $T$ проаналізовано формування межового шару та його вплив на дефектність структури матеріалу.