Loading [MathJax]/jax/output/HTML-CSS/jax.js

Характеристика та властивості композитів Mg–TiO2, отриманих за допомогою кульового млина та порошкової металургії

Б. Сталін1, В. С. Відхя2, М. Равічандран3, А. Нареш Кумар1, Г. Т. Садха4

1Anna University, Department of Mechanical Engineering, Regional Campus Madurai, Madurai-625019, Tamil Nadu, India
2Ananda College, Department of Chemistry, Devakottai-630303, Tamil Nadu, India
3K. Ramakrishnan College of Engineering, Department of Mechanical Engineering, Trichy-621112, Tamil Nadu, India
4Government Polytechnic College, Department of Mechanical Engineering, Peelamedu, Coimbatore-641014, Tamil Nadu, India

Отримано: 13.02.2019; остаточний варіант - 12.02.2020. Завантажити: PDF

Нові композиційні матеріали з магнієвою матрицею, зміцнені частинками TiO2 різних масових часток (0, 4, 8, 12), виготовлялися методом порошкової металургії. Порошки, отримані в кульовому млині, ущільнювалися та спікалися для подальшого вивчення механічних властивостей і характеристик. Зі збільшенням масового відсотка частинок TiO2 вони демонструють поступово зростаючу однорідність їх розподілу в матриці. Міцність на стиск композитів покращується в порівнянні з матрицею. При збільшенні вмісту TiO2 від 0 до 12% мас. межа міцності при стисненні збільшується відповідно з 82 до 158 МПа, при цьому відповідна деформація зменшується. Зростання межі міцності при стисненні і твердості композитів Mg–TiO2 обумовлено однорідною мікроструктурою TiO2 в магнієвій матриці. Енергодисперсійна рентґенівська спектроскопія і скануюча електронна мікроскопія використовуються для вивчення морфології і розподілу зміцнюючого матеріалу в матриці. Однаковий розподіл часток TiO2 було отримано по всій матриці в композитах Mg–TiO2.

Ключові слова: композити на основі магнію, мікроструктура, механічні властивості, порошкова металургія.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i04/0497.html

PACS: 61.66.Dk, 62.20.-x, 68.37.Hk, 81.05.Je, 81.05.Ni, 81.20.Ev, 81.70.Jb


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. M. Dinesh, and R. Ravindran, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 39, No. 11: 1497 (2017). Crossref
  2. M. Ravichandran, A. Naveen Sait, and V. Anandakrishnan, Mater. Res., 17, No. 6: 1489 (2014). Crossref
  3. V. Mohanavel, K. Rajan, and M. Ravichandran, J. Mater. Res., 31, No. 24: 3824 (2016). Crossref
  4. A. A. Luo and K. Sadayappan, Am. Foundry Soc. (Schaumburg: IL: 2011), p. 29.
  5. K. U. Kainer and F. Buch, Magnesium Alloys and Technology (Germany, Weinheim: Wiley-VCH: 2003), p. 1. Crossref
  6. D. J. Lloyd, Int. Mater. Rev., 39: 1 (1994). Crossref
  7. G. E. Dieter, Mechanical Metallurgy (USA. New York: McGraw-Hill: 1986).
  8. Y. N. Wang and J. C. Huang, Mater. Chem. Phys., 81: 11 (2003). Crossref
  9. S. Uganda, M. Gupta, and S. K. Sinha, Compos. Struct., 72, No. 2: 266 (2006). Crossref
  10. S. Sankaranarayanan, S. Jayalakshmi, G. Manoj, and A. S. Hamouda, Metals, 2, No. 3: 274 (2012). Crossref
  11. X. J. Wang, K. Wu, H. F. Zhang, W. X. Huang, H. Chang, W. M. Gan, M. Y. Zheng, and D. L. Peng, Mater. Sci. Eng. A, 465: 78 (2007). Crossref
  12. B. L. Mordike and T. Ebert, Mater. Sci. Eng. A, 302: 37 (2001). Crossref
  13. S. F. Hassan, K. F. Ho, and M. Gupta, J. Mater. Tech., 17, No. 4: 224 (2002). Crossref
  14. W. L. E. Wong and M. Gupta, Compos. Sci. Technol., 67, Nos. 7–8: 1541 (2007). Crossref
  15. K. S. Tun and M. Gupta, Compos. Sci. Technol., 67, No. 13: 2657 (2007). Crossref
  16. M. Ravichandran, A. Naveen Sait, and V. Anandakrishnan, J. Sandwich Struct. Mater., 17, No. 3: 278 (2015). Crossref
  17. S. Aravindan, P. V. Rao, and K. Ponappa, J. Magnesium Alloys, 3: 52 (2015). Crossref
  18. A. Mazahery and M. O. Shabani, J. King Saud Univ. Eng. Sci., 25: 41 (2013). Crossref
  19. A. E. Nassar and E. E. Nassar, J. King Saud Univ. Eng. Sci., 29, No. 3: 295 (2017). Crossref
  20. D. Muthukrishnan, A. N. Balaji, and G. R. Raghav, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 40, No. 3: 397 (2018). Crossref