Характеристика та властивості композитів Mg–TiO$_2$, отриманих за допомогою кульового млина та порошкової металургії

Б. Сталін$^{1}$, В. С. Відхя$^{2}$, М. Равічандран$^{3}$, А. Нареш Кумар$^{1}$, Г. Т. Садха$^{4}$

$^{1}$Anna University, Department of Mechanical Engineering, Regional Campus Madurai, Madurai-625019, Tamil Nadu, India
$^{2}$Ananda College, Department of Chemistry, Devakottai-630303, Tamil Nadu, India
$^{3}$K. Ramakrishnan College of Engineering, Department of Mechanical Engineering, Trichy-621112, Tamil Nadu, India
$^{4}$Government Polytechnic College, Department of Mechanical Engineering, Peelamedu, Coimbatore-641014, Tamil Nadu, India

Отримано: 13.02.2019; остаточний варіант - 12.02.2020. Завантажити: PDF

Нові композиційні матеріали з магнієвою матрицею, зміцнені частинками TiO$_2$ різних масових часток (0, 4, 8, 12), виготовлялися методом порошкової металургії. Порошки, отримані в кульовому млині, ущільнювалися та спікалися для подальшого вивчення механічних властивостей і характеристик. Зі збільшенням масового відсотка частинок TiO$_2$ вони демонструють поступово зростаючу однорідність їх розподілу в матриці. Міцність на стиск композитів покращується в порівнянні з матрицею. При збільшенні вмісту TiO$_2$ від 0 до 12% мас. межа міцності при стисненні збільшується відповідно з 82 до 158 МПа, при цьому відповідна деформація зменшується. Зростання межі міцності при стисненні і твердості композитів Mg–TiO$_2$ обумовлено однорідною мікроструктурою TiO$_2$ в магнієвій матриці. Енергодисперсійна рентґенівська спектроскопія і скануюча електронна мікроскопія використовуються для вивчення морфології і розподілу зміцнюючого матеріалу в матриці. Однаковий розподіл часток TiO$_2$ було отримано по всій матриці в композитах Mg–TiO$_2$.

Ключові слова: композити на основі магнію, мікроструктура, механічні властивості, порошкова металургія.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i04/0497.html

PACS: 61.66.Dk, 62.20.-x, 68.37.Hk, 81.05.Je, 81.05.Ni, 81.20.Ev, 81.70.Jb


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. M. Dinesh, and R. Ravindran, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 39, No. 11: 1497 (2017). Crossref
  2. M. Ravichandran, A. Naveen Sait, and V. Anandakrishnan, Mater. Res., 17, No. 6: 1489 (2014). Crossref
  3. V. Mohanavel, K. Rajan, and M. Ravichandran, J. Mater. Res., 31, No. 24: 3824 (2016). Crossref
  4. A. A. Luo and K. Sadayappan, Am. Foundry Soc. (Schaumburg: IL: 2011), p. 29.
  5. K. U. Kainer and F. Buch, Magnesium Alloys and Technology (Germany, Weinheim: Wiley-VCH: 2003), p. 1. Crossref
  6. D. J. Lloyd, Int. Mater. Rev., 39: 1 (1994). Crossref
  7. G. E. Dieter, Mechanical Metallurgy (USA. New York: McGraw-Hill: 1986).
  8. Y. N. Wang and J. C. Huang, Mater. Chem. Phys., 81: 11 (2003). Crossref
  9. S. Uganda, M. Gupta, and S. K. Sinha, Compos. Struct., 72, No. 2: 266 (2006). Crossref
  10. S. Sankaranarayanan, S. Jayalakshmi, G. Manoj, and A. S. Hamouda, Metals, 2, No. 3: 274 (2012). Crossref
  11. X. J. Wang, K. Wu, H. F. Zhang, W. X. Huang, H. Chang, W. M. Gan, M. Y. Zheng, and D. L. Peng, Mater. Sci. Eng. A, 465: 78 (2007). Crossref
  12. B. L. Mordike and T. Ebert, Mater. Sci. Eng. A, 302: 37 (2001). Crossref
  13. S. F. Hassan, K. F. Ho, and M. Gupta, J. Mater. Tech., 17, No. 4: 224 (2002). Crossref
  14. W. L. E. Wong and M. Gupta, Compos. Sci. Technol., 67, Nos. 7–8: 1541 (2007). Crossref
  15. K. S. Tun and M. Gupta, Compos. Sci. Technol., 67, No. 13: 2657 (2007). Crossref
  16. M. Ravichandran, A. Naveen Sait, and V. Anandakrishnan, J. Sandwich Struct. Mater., 17, No. 3: 278 (2015). Crossref
  17. S. Aravindan, P. V. Rao, and K. Ponappa, J. Magnesium Alloys, 3: 52 (2015). Crossref
  18. A. Mazahery and M. O. Shabani, J. King Saud Univ. Eng. Sci., 25: 41 (2013). Crossref
  19. A. E. Nassar and E. E. Nassar, J. King Saud Univ. Eng. Sci., 29, No. 3: 295 (2017). Crossref
  20. D. Muthukrishnan, A. N. Balaji, and G. R. Raghav, Metallofiz. Noveishie Tekhnol., 40, No. 3: 397 (2018). Crossref