Лазерне азотування титанових стопів

В. В. Гіржон$^{1}$, В. В. Ємельянченко$^{1}$, О. В. Кущ$^{1}$, І. О. Биков$^{2}$

$^{1}$Запорізький національний університет, вул. Жуковського, 66, 69600 Запоріжжя, Україна
$^{2}$АТ «МОТОР СІЧ», просп. Моторобудівників, 15, 69068 Запоріжжя, Україна

Отримано: 18.04.2019; остаточний варіант - 09.11.2019. Завантажити: PDF

Методами рентґенівського та металографічного аналізів досліджено структурний та фазовий стани поверхневих шарів технічно чистого титану ВТ1-0 та промислового титанового стопу ВТ6 після лазерної обробки в різних газоподібних середовищах в режимах оплавлення. Встановлено, що лазерне оплавлення технічно чистого титану ВТ1-0 в усіх випадках приводить до структурних змін в поверхневих шарах оброблених зразків, внаслідок чого мікротвердість оплавлених поверхонь зростає в 1,3–1,4 рази (в атмосфері арґону), в 3,0–3,1 рази (в атмосфері повітря) та в 4,4–4,5 рази (в атмосфері азоту). В результаті лазерного оплавлення леґованого титанового стопу ВТ6 в атмосфері арґону спостерігається зниження значень мікротвердості внаслідок утворення мартенситної фази, не зважаючи на вплив альтернативного фактору, а саме, підвищення ступеня дисперсності структури. Під час лазерного оплавлення титанового стопу ВТ6 в атмосферах повітря та азоту спостерігалося утворення високоміцного кубічного нітриду титану типу TiN, формування пересиченого твердого розчину втілення Азоту та Оксиґену в $\alpha$-Ti, підвищення ступеня дисперсності структури. Всі перераховані вище фактори приводять до збільшення значень мікротвердості в 1,3–1,4 рази та 1,4–1,5 рази при лазерному оплавленні в атмосфері повітря та азоту відповідно. Тому спосіб лазерної обробки поверхонь, представлений у даній статті, є ефективним методом обробки поверхні титанових стопів, оскільки якісно впливає на структуру, що в свою чергу призводить до поліпшення механічних характеристик поверхневих шарів.

Ключові слова: лазерна обробка, зона оплавлення, мартенситне перетворення, мікротвердість, фазовий склад.

URL: http://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v42/i04/0553.html

PACS: 61.80.Ba, 62.20.Qp, 64.60.My, 81.30.Kf, 81.40.Gh, 81.65.Lp


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. G. D. Revankar, R. Shetty, S. S. Rao, and V. N. Gaitonde, J. Mater. Res. Technol., 6, No. 1: 13 (2017). Crossref
  2. С. Малинов, А. Зечева, В. Ша, Металловедение и термическая обработка металлов, № 7: 21 (2004).
  3. І. М. Погрелюк, М. В. Кіндрачук, С. М. Лаврись, Фізико-хімічна механіка матеріалів, № 1: 56 (2016). Crossref
  4. И. В. Гайворонский, В. В. Гиржон, А. А. Скребцов, А. В. Овчинников, МиТОМ, № 1: 53 (2014).
  5. В. В. Гиржон, А. В. Овчинников, МиТОМ, № 12: 24 (2016).
  6. В. В. Гиржон, А. В. Смоляков, А. Ф. Здоровец, Металлофиз. новейшие технол., 39, № 4: 507 (2017). Crossref
  7. R. Filip, J. Achievements in Materials and Manufacturing Engineering, 15, Nos. 1–2: 174 (2006).
  8. U. Zwicker, Titan und Titanlegierungen (Springer Verlag: 2013).
  9. D. S. Badkar, K. S. Pandey, and G. Buvanashekaran, Int. J. Material Science, 3, No. 4: 239 (2009).
  10. C. Xuekand, W. Can, W. Rui, G. Wantu, Y. Jianping, C. Shengzhu, W. Yinling, and H. Weihua, Surface Coatings Technology, No. 201: 4843 (2007).
  11. V. F. Bashev, O. E. Beletskaya, N. A. Korovina, N. A. Kutseva, and A. A. Lysenko, Phys. Chem. Solid State, 6, No. 1: 141 (2005).