Вплив вуглецю та скандію на структуру метастабільної фази Al$_3$Mg і властивості ІПС-композитів
О. Д. Рудь$^{1}$, А. М. Лахник$^{1}$, І. М. Кір’ян$^{1}$, О. M. Сизоненко$^{2}$, М. С. Присташ$^{2}$, С. О. Демченков$^{3}$, Ю. В. Лєпєєва$^{1}$
$^{1}$Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^{2}$Інститут імпульсних процесів і технологій НАН України, просп. Богоявленський, 43А, 54018 Миколаїв, Україна
$^{3}$Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України, вул. Казимира Малевича, 11, 03150 Київ, Україна
Отримано: 13.04.2021; остаточний варіант - 14.06.2021. Завантажити: PDF
Досліджено вплив твердофазного дисперганту (графіту) і додаткового леґування алюмінію скандієм на процес формування інтерметалічних сполук в системі Al–Mg в умовах механохемічного синтезу. Встановлено, що у разі додаткового леґування системи скандієм спостерігається значне пришвидшення процесу формування метастабільної інтерметалідної фази Al$_3$Mg в системі (75% ат. (Al + 2% ваг. Sc)–25% ат. Mg)/5% ваг. C порівняно із системою (75% ат. Al–25% ат. Mg)/5% ваг. C. Проведено експерименти з консолідації методом іскро-плазмового спікання синтезованого порошкового композиту, який містить метастабільну Al$_3$Mg-фазу та твердий розчин на основі алюмінію. Методами рентґенівської дифрактометрії, сканувальної електронної мікроскопії та індентування індентором Віккерса визначено фазовий склад, структура і твердість одержаних зразків. Встановлено, що твердість компактних зразків після іскро-плазмо¬вого спікання знаходиться в діапазоні 175–212 $HV$ і значно перевищує аналогічний показник для дюралюмінію — 124 $HV$.
Ключові слова: алюміній-магнієві стопи, метастабільна інтерметалідна Al$_3$Mg-фаза, механічне леґування, іскро-плазмове спікання (ІПС).
URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v43/i08/1045.html
PACS: 61.05.cp, 64.60.My, 68.35.Dv, 81.20.Ev