Вплив технології плазмового модифікування на механізми структуроутворення i зносостійкість високовуглецевих сталей i чавунів
Ю. С. Самотугіна$^{1}$, Б. А. Ляшенко$^{2}$, О. О. Безумова$^{1}$
$^{1}$Державний вищий навчальний заклад «Приазовський державний технічний університет», вул. Університетська, 7, 87555 Маріуполь, Україна
$^{2}$Інститут проблем міцності імені Г.С. Писаренка НАН України, вул. Тимірязєвська, 2, 01014 Київ, Україна
Отримано: 17.06.2021. Завантажити: PDF
Досліджено вплив технології плазмового поверхневого модифікування (без обтоплення або з мікрообтопленням) на механізми фазових перетворень, твердість та зносостійкість високовуглецевих сталей (У12 і 150ХНМ) та чавунів (СЧ18, СЧ40, ВЧ80, 300Х25Н3С3). Під час модифікування заевтектоїдних сталей у модифікованій зоні утворюється ультрадисперсна структура швидкісного гартування (обробка без обтоплення) або швидкісної кристалізації (обробка з мікрообтопленням). Це призводить до підвищення твердості та зносостійкості у 2,5–3,5 рази. Для сірих та високоміцних чавунів структура модифікованої зони та рівень експлуатаційних властивостей залежить від типу та фазового складу матриці і не залежить від форми графітових включень. Для високоміцного чавуну найбільш висока зносостійкість досягається під час плазмового модифікування без обтоплення поверхні, а для сірих чавунів — з мікрообтопленням поверхні. Підвищення зносостійкості білого високохромистого чавуну після плазмового модифікування обумовлено дисперсійним твердінням матричної фази в результаті виділення ультрадисперсних часток вторинних карбідів.
Ключові слова: плазмове поверхневе модифікування, обтоплення, фазові перетворення, твердість, зносостійкість, високовуглецева сталь, чавун.
URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v43/i08/1105.html
PACS: 62.20.Qp, 81.05.Bx, 81.07.-b, 81.40.-z, 81.70.Bt