Мета дослідження було вивчити та порівняти корозійну стійкість у розчині штучної слини з різним рівнем рН реальних, готових до використання стоматологічних коронок, що виготовлені з Co–Cr стопів методами CAD/CAM фрезерування (Computer Aided Design/Computer Aided Manufacturing) та традиційного лиття. Корозійні випробування виконували у два етапи за допомогою потенціостат-гальваностату MTechPGP-550M. На першому етапі вимірювали стаціонарні потенціали корозії на одиницю площі в умовах розімкнутого ланцюга відносно стандартного хлорсрібного електрода порівняння залежно від часу занурення в електроліт. На другому етапі записували потенціодинамічні катодно-анодні поляризаційні криві зі швидкістю 2 мВ/с у трьохелектродній комірці, що складалась з робочого електрода (коронки), стандартного хлорсрібного електрода порівняння та допоміжного платинового електрода. Із потенціодинамічних кривих одержані значення потенціалів корозії, густини струму корозії, потенціалів та густини струму руйнування оксидної плівки, визначено область пасивації. Морфологічні і хемічні зміни поверхні досліджували на растровому електронному мікроскопі TESCANVEGO 3 з енергодисперсійним аналізатором BRUKER за прискорювальної напруги 20 кеВ. Встановлено, що стоматологічні коронки, виготовлені за новою методою CAD/CAM фрезерування, мають більшу корозійну стійкість порівняно з виготовленими методом лиття. Відмінності в електрохемічній поведінці пояснюються різною мікроструктурою та морфологією поверхні. Рівень рН слини впливає на електрохемічні параметри корозії. У кислому середовищі за рН = 5,4 швидкість корозії для обох типів коронок має найбільші значення, тобто корозійна стійкість коронок знижується. У лужному середовищі за рН = 8,2 фрезерована коронка має найбільшу область пасивації, що особливо важливо для матеріалів, які використовують в ортопедичній стоматології.