Loading [MathJax]/jax/output/HTML-CSS/jax.js

Першопринципне моделювання особливостей електронної структури композита TiC–TiB2

І. В. Плющай1, Т. В. Горкавенко1, Т. Л. Цареградська1, О. І. Плющай2, О. О. Каленик1

1Київський національний університет імені Тараса Шевченка, вул. Володимирська, 60, 01033 Київ, Україна
2Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна

Отримано: 27.07.2021. Завантажити: PDF

Методом функцiонала густини в узагальненому ґрадiєнтному наближенні за допомогою пакета програм ABINIT проведено моделювання електронних та пружних властивостей систем, що складають композит TiC–TiB2. Виконано аналіз електронних спектрів дибориду титану, карбіду титану та побудованої надкомірки композиту TiC–TiB2. Встановлено, що основною особливістю електронної структури досліджених систем є розташування рівня Фермі у локальному мінімумі енергетичної залежності густини електронних станів, що формується переважно 3d-електронними станами атомів Титану. Показано, що незначна дифузія атомів Карбону та Бору в композиті TiC–TiB2 не призводить до кардинальних змін електронної структури композиту. Розрахований модуль всебічного стиснення надкомірки композиту TiC–TiB2 практично не відрізняється від такого для TiB2.

Ключові слова: диборид титану, карбiд титану, композит, електронний спектр, пружні властивості.

URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v43/i09/1257.html

PACS: 31.15.es, 62.20.de, 71.15.Mb, 71.20.Ps, 81.05.Je, 81.05.Mh


ЦИТОВАНА ЛІТЕРАТУРА
  1. Mitra Akhtari Zavareh, Dr. Ahmed Aly Diaa Mohammed Sarhan, Malihah Amiri Roudan, and Parisa Akhtari Zavareh, International Journal of Innovative Research in Science and Engineering (IJIRSE), 294: 2347 (2014).
  2. D. Vallauri, I. C. Adrian, and A. Chrysanthou, J. Eur. Ceram. Soc., 28, No. 8: 1697 (2008). Crossref
  3. C. Cui, B. Hu, L. Zhao, and S. Liu, Mater. Des., 32, No. 3: 1684 (2011). Crossref
  4. O. Popov, S. Chornobuk, and V. Vishnyakov, Int. Journal of Refractory Metals and Hard Materials, 64: 106 (2017). Crossref
  5. Xinmin Min and Tao Wang, Materials Science Forum, 689: 64 (2011). Crossref
  6. X. Gonzea, B. Amadond, P.-M. Anglade, J.-M. Beuken, F. Bottin, P. Boulanger, F. Bruneval, D. Caliste, R. Caracas, M. Côté, T. Deutsch, L. Genovese, Ph. Ghosez, M. Giantomassi, S. Goedecker, D. R. Hamann, P. Hermet, F. Jollet, G. Jomard, S. Leroux, M. Mancini, S. Mazevet, M. J. T. Oliveira, G. Onida, Y. Pouillon, T. Rangel, G.-M. Rignanese, D. Sangalli, R. Shaltaf, M. Torrent, M. J. Verstraete, G. Zerah, and J. W. Zwanziger, Comput. Phys. Com., 180, No. 12: 2582 (2009). Crossref
  7. J. P. Perdew, K. Burke, and M. Ernzerhof, Phys. Rev. Lett., 77: 3865 (1996). Crossref
  8. Abinit [Online] Application, http://www.abinit.org [Accessed: 2004-2015] (2014). Crossref
  9. B. L. Zou, P. Shen, Z. M. Gaoand, and Q. C. Jiang, J. Euro. Ceram. Soc., 28: 2275 (2008). Crossref
  10. Z. M. Zhao, L. Zhang, Y. G. Song, W. G. Wang, and H. B. Liu, Scr. Mat., 61: 281 (2009). Crossref
  11. І. В. Плющай, Т. Л. Цареградська, О. М. Плющай, Металлофиз. новейшие технол., 40, № 8: 1113 (2018). Crossref
  12. Ronald G. Munro, J. Res. Natl. Inst. Stand. Technol., 105, No. 5: 709 (2000). Crossref
  13. I. V. Plyuschay, T. V. Gorkavenko, and O. I. Plyuschay, Ukr. J. Phys., 65, No. 6: 542 (2020). Crossref