В статті проблему крихкості металів та стопів і, зокрема, виробів з них, розглянуто як проблему впливу суттєвих неоднорідностей напружень у зразку з концентратором напружень (КН) (тріщин) на стійкість збереження базової міцності металу ($\sigma_{0,2}$ — межа плинності) у граничній міцності руйнування зразка з КН ($\sigma_{\textrm{NF}}$). Умова стабільності міцності зразка з КН — $\sigma_{\textrm{NF}}$ > $\sigma_{0,2}$, нестабільності — $\sigma_{\textrm{NF}}$ < $\sigma_{0,2}$. Проаналізовано літературні експериментальні результати випробувань зразків з тріщиною на згин зі сталей в широкому інтервалі показників міцності ($\sigma_{0,2}$ = 200–2200 МПа) і пластичності ($\psi_{\textrm{K}}$ = 10–85%). Запропоновано методику визначення критичних параметрів пластичності, які забезпечують стабільність міцності руйнування зразків з КН ($\sigma_{\textrm{NF}}$) за кімнатних температур ($\sigma_{\textrm{NF}}$ > $\sigma_{0,2}$) у зазначеному інтервалі міцності випробуваних сталей. Зроблено висновок, що для атестації сталей на можливість їхнього крихкого руйнування достатньо визначити міру стабільності міцності за реальної температури експлуатації виробу без необхідності визначення критичної температури крихкості сталі $T_C$ на зразках з КН (тріщиною).