Досліджено зміни мікротвердости, структурно-фазового стану, ступеню деформації кристалічної ґратниці, рівня залишкових напружень стиснення та трибологічних властивостей неіржавійної криці 40Х13 (AISI 420) після ультразвукового ударного оброблення (УЗУО) поверхневих шарів у повітряному та інертному середовищах. Підвищення мікротвердости поверхні зразків, оброблених в арґоні та на повітрі, відповідно сягає $\sim$ 2,4 разів (HV100 = 5,8 ГПа) та $\sim$ 2,8 разів (HV100 = 6,9 ГПа). Наслідком УЗУО в інертному середовищі є пониження параметрів шерсткости модифікованої поверхні на відміну від оброблення у хемічно активному середовищі (на повітрі), яка спричиняє утворення більш розвиненого мікрорельєфу. Різниця у характеристиках шерсткости обумовлюється механохемічним окисненням поверхні з формування оксидів Fe$_{3}$O$_{4}$ та Cr$_{2}$O$_{3}$ під час деформаційного впливу на повітрі. Розвинений мікрорельєф поверхні, що містить оксиди, які підвищують твердість і можуть виконувати роль твердого мастила, забезпечує значне зменшення сили тертя порівняно з вихідним станом та обробленням в інертному середовищі.