Модифікування структури поверхні латуні Л63 після оброблення йонним розпорошенням у геліконному розряді
Е. М. Руденко1, М. Є. Свавільний1, Т. Ю. Киричок2, В. Є. Панарін1, В. А. Баглай2,3, М. А. Скорик1, В. Г. Олійник2, М. В. Дякін1
1Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
2Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», вул. Академіка Янгеля, 1/37, 03056 Київ, Україна
3Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», вул. Олекса Тихого, 5, 84305 Краматорськ, Україна
Отримано: 09.06.2022; остаточний варіант - 11.07.2022. Завантажити: PDF
Проведено дослідження йонного оброблення поверхні катаної латуні Л63 в потоці плазми геліконного розряду в аргоні. Встановлено, що йони арґону з високою густиною, генеровані геліконним розрядом, не тільки інтенсивно розпорошують поверхню латуні, очищають її від неконтрольованих домішок, значно підвищують клас чистоти поверхні латуні, але й викликають значну модифікацію поверхні. Залежно від часу йонного щавлення (10–45 хв.) та густини струму потоку плазми (3,5–5,5 мА/см2) на поверхні латуні формуються впорядковані високоорієнтовані 3D-наноструктури ZnO. Нанокристаліти розміром до 70–90 нм отримано в різних режимах. Властивості тривимірних наноструктур ZnO істотно залежать від режимів оброблення. Синтезовані нанокристаліти ZnO можуть відігравати роль перехідного ґрадієнтного шару при подальшому формуванні, шляхом фізичного осадження з парової фази, захисних покриттів з високою адгезійною міцністю до латуні, обробленої в геліконному розряді.
Ключові слова: латунь, окис цинку, плазмові технології, інтагліодрук, поверхневі явища, адгезійна стійкість покриття, DLE, PVD, наноструктури, ZnO.
URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v45/i02/0183.html
PACS: 52.50.Qt, 79.60.Jv, 81.40.-z