Модифікування структури поверхні латуні Л63 після оброблення йонним розпорошенням у геліконному розряді
Е. М. Руденко$^{1}$, М. Є. Свавільний$^{1}$, Т. Ю. Киричок$^{2}$, В. Є. Панарін$^{1}$, В. А. Баглай$^{2,3}$, М. А. Скорик$^{1}$, В. Г. Олійник$^{2}$, М. В. Дякін$^{1}$
$^{1}$Інститут металофізики ім. Г. В. Курдюмова НАН України, бульв. Академіка Вернадського, 36, 03142 Київ, Україна
$^{2}$Навчально-науковий видавничо-поліграфічний інститут Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», вул. Академіка Янгеля, 1/37, 03056 Київ, Україна
$^{3}$Приватне акціонерне товариство «Новокраматорський машинобудівний завод», вул. Олекса Тихого, 5, 84305 Краматорськ, Україна
Отримано: 09.06.2022; остаточний варіант - 11.07.2022. Завантажити: PDF
Проведено дослідження йонного оброблення поверхні катаної латуні Л63 в потоці плазми геліконного розряду в аргоні. Встановлено, що йони арґону з високою густиною, генеровані геліконним розрядом, не тільки інтенсивно розпорошують поверхню латуні, очищають її від неконтрольованих домішок, значно підвищують клас чистоти поверхні латуні, але й викликають значну модифікацію поверхні. Залежно від часу йонного щавлення (10–45 хв.) та густини струму потоку плазми (3,5–5,5 мА/см$^{2}$) на поверхні латуні формуються впорядковані високоорієнтовані 3D-наноструктури ZnO. Нанокристаліти розміром до 70–90 нм отримано в різних режимах. Властивості тривимірних наноструктур ZnO істотно залежать від режимів оброблення. Синтезовані нанокристаліти ZnO можуть відігравати роль перехідного ґрадієнтного шару при подальшому формуванні, шляхом фізичного осадження з парової фази, захисних покриттів з високою адгезійною міцністю до латуні, обробленої в геліконному розряді.
Ключові слова: латунь, окис цинку, плазмові технології, інтагліодрук, поверхневі явища, адгезійна стійкість покриття, DLE, PVD, наноструктури, ZnO.
URL: https://mfint.imp.kiev.ua/ua/abstract/v45/i02/0183.html
PACS: 52.50.Qt, 79.60.Jv, 81.40.-z