Актуальність дослідження ґрунтується на розвитку нанометалурґії, яка є адекватною відповіддю на зростаючий попит і розширення сфер застосування наночастинок оксидів металів. Наукова й інженерна думка здійснює постійний пошук рішень для оптимізації та модернізації виробництва цільових нанорозмірних оксидів металів, що приводить до створення значного науково-інформаційного ландшафту, який наразі не дає однозначної відповіді щодо єдиної методології одержання цільового продукту (в даному випадку нанорозмірного оксиду Маґнію), що потребує додаткових досліджень і відповідних аналітичних висновків. Тому метою даного дослідження є визначення технологічного методу виготовлення нанорозмірного оксиду Маґнію, який має найбільш ефективні та конкурентоспроможні показники, а також перевірка можливости використання інструментів чисельного моделювання для оптимізації виробничих процесів у нанометалурґії. Для досягнення сформульованої мети в даному дослідженні використано методи чисельного моделювання маґнійово-оксидної наноґратниці та відповідні аналітичні висновки та пропозиції. У результаті дослідження встановлено, що серед сімох типових методів одержання нанорозмірного оксиду Маґнію (спалювання в розчині, співосадження, золь–ґель, гідротермальна синтеза, сольвотермічна синтеза, золь–ґель за допомогою мікрохвиль, зелена синтеза) найбільш ефективними для промислового виробництва цільового наноматеріялу є золь–ґель і копреципітація. Актуальним є також технологічний метод зеленої синтези наночастинок оксидів металів (у тому числі нано-MgO), який є більш екологічним за конкурентоспроможних промислово-технологічних показників виробничого процесу. Висновки, одержані під час аналізи хронотаксометричних схем, які є результатом бібліометричної аналізи наукових досліджень і публікацій на провідних наукометричних ресурсах, свідчать про збільшення варіятивности можливих сфер використання й одержання оксидів металів у наноформах, що свідчить про динамічний та екстенсивний етап розвитку нанометалурґії. Чисельне моделювання бажаної маґнійово-оксидної наноґратниці допомагає оптимізувати технологічний процес і може бути задіяне в промисловій сфері нанометалурґії як етап проєктування. Практична цінність дослідження полягає в одержанні кореляційної систематизації різних технологій одержання магнійово-оксидних наночастинок та оцінці впливу етапу проєктування та моделювання на розвиток нанометалурґії в цілому.